За два тижні скинула два кіло...розумію що хтось би з цього радів, але не я...сподіваюсь що зможу швидко від"їстися бо ттт вже приводів для нервування поменшало...
На тиждень переберуся у рідні пенати - для мого і не тільки мого спокою...
Сфотографировано в аптеке:
Спросила у продавца - это у нас оказывается проходит кампания под эгидой РПЦ против контрацепции
...нет слов, одни выражения... Я обеими руками за борьбу против абортов, но борьба с контрацепцией - это же бред сивой кобылы... Тем более такими методами...они б еще написали что презервативы - это убийство сперматозоидов...
Я прекрасно понимаю что противозачаточные таблетки не должны применяться бесконтрольно, что их должен назначать врач после анализов на гормоны и тд. Но это же прежде всего лекарство и если есть показание к его приминению, то его надо применять...Да и любое лекарство имеет побочный ефект, так что - лечиться прекрашаем вообще? Не говоря уже о том что контрацепция это самый лучший и верный способ борьбы с теми же абортами...
ПРАВОСЛАВНОЕ ДВИЖЕНИЕ «СПАСИ И СОХРАНИ» - за сохранение семьи и спасение жизни нерожденных детей. Под эгидой БО «Диякония» с благословения Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины
...
МЫ ПРОТИВ: - Убийства до рождения посредством абортов, вакуумрегуляции, ВВС, гормональной контрацепции абортивного действия
Подзвонила мені вчора лектор моїх третьокурсників - так і так у них медогляд на вашу пару попадає, треба пару переносити. Домовились куди перенести, всім зручно, всі задоволені, а я найбільше бо не треба їхати вдосвіта в інститут. Але весь вечір муляло якесь передчуття, що не буває так все добре 1 квітня)))
Сьогодні мене щось смикнуло поїхати в інститут пораніше - думала прогулятися по магазинах і базарчику. Але дощ і забута парасолька сплутали всі плани, прийшлось від метро підтюпцем бігти в корпус.
І, звісно, мої передчуття мене таки не підвели - медогляд перенесли на другу половину дня і студенти вирішили "а нашо переносити пару якщо ми на неї встигаєм". Про те що викладач не в курсі цих останніх змін вони якось не подумали.
В решті решт вийшло на краще - тепер і пару не треба відробляти і студенти на радощах ударно попрацювали). А я вкотре впевнилась що шосте чуття - таки корисна річ ;)
Час таки лікує. Життя триває, нові обрії, нові мрії, нові здобутки і нові втрати. І старі втрати стають не те щоб менш значущими, але набагато менш болючими...
До всього можна звикнути і все пережити...доки ти живеш...
P.S. Трохи ретроспективи для себе самої...
Рік назад http://blog.i.ua/user/628570/232917/
Два роки назад http://blog.i.ua/user/628570/99948/
Вчора лягла в пів на дев"яту спати (що саме по собі дивно, звичний час перша-друга ночі), прокинулась о 10.00. Якийсь час намагалась ще себе вщипнути щоб повірити що то правда, я в цей час вже мушу на роботі бути... Майже 14 годин - з глузду з"їхати. Організм послав всіх в дупу і забив на будильник...Нє, я розумію, що в ніч на понеділок я майже не спала, проте щоб прям так...
Виявляється на збір на роботу (якщо не валятись, не роздивлятись себе у дзеркало і не вирішувати що таке сьогодні вдягти) потрібно 5 хвилин, будем знати, на майбутнє ;)
P.S. На роботі правда відбріхалась ;) Головне вчасно шефу подзвонити і нещасним голосом сказати що тобі було погано і ти спізнишся...
Непомітно приповзла СЕСІЯ...ви коли вчились - не любили сесію? Мушу вас запевнити, викладачі її люблять ще менше...
Сесія приходить поступово - спершу студенти починають цікавитись питанням "А що треба для допуску до заліку?" Потім, їх кількість на заняттях поступово збільшується і вони починають відробляти пропущені пари, так що в голові паморичиться і вона пухне від питань, як їх розподілити так щоб вони все встигли і не сиділи на головах...Потім, коли нарешті всі ніби все зробили і вже навіть захистились з"являється чергова партія з питаннями "А як нам отримати допуск?" Діалоги бувають дуже веселі:
- Я прийшов захищати лабораторні */Я в захваті, де ви були пів-семестру/*
- Ви ж їх ще не зробили, у вас два пропуски */Розбираємся коли саме були пропуски, до людини не доходить що 2 пропуски при 4 парах за семестр - це означає що він пів-семестру прогуляв/*
- Я працюю, у мене нема часу. Шо мені тепер робити? */Застрелитися. Пора вже навчитися приоритети розставляти - або ви вчитесь, або працюєте /*
- Відробити пропуски, я буваю в інституті по понеділках і четверах.
- В інші дні можна?
- Ні */Цікаві люди - те що у них бувають справи важливіші за навчання це нормально. А те що викладач не збирається приходити заради них у свій законний вихідний їх щиро дивує/*
- А що буде якщо я не відроблю? */Або домовитесь з лектором (що навряд чи) або бігатимите за мною весь червень щоб таки відробити і здати/*
- Я вас не допущу до захисту лабораторних і не дам допуску до заліку
- Ну, Бог з вами, до побачення, піду на залік без допуску... */Вперед і з піснею, як добре що не я у них лектор.../*
