і так, звичайно, можна отримати багато користі від користування ним, та треба пам'ятати про парадокси часу.....

тут прозвучало в блогах, як люди жили без телефонів і інтернету?

та чудово жили. спілкувалися щиріше, використовували час з повагою до нього, виконували свої обіцянки, бо цінували кожну мить.

ну звичайно, це залежить від людини.  не можу сказати, що не було винятків. були)

знаєте, що залишилося в минулому? впевненість і надія. 

а природа дійсно надихає. природа й музика, світлини, що передають почуття і власне ставлення до навколишнього, приємні люди поруч, і власне, НАДІЯ, що витримаємо, переживемо, відбудуємо...

незважаючи на те, що світ змінився і ніколи не буде таким, як раніше.

все залежить від нас, ВІД ЛЮДЕЙ!

Весна...

Ви не забули, що насправді означає дата - 8-го березня?

Так, зима щось занадто затягнулася.

3617 днів від початку повномасштабного вторгнення (у 2014....)

743 дні (з хвостиком) рахуючи від лютого 2022 року.

Джерело - Скільки часу триває війна в Україні в реальному часі -

І справді хочеться квітів, затишку, мирного неба, тепла та сонця,

почуватися жінкою, а не боротися за свої права.

І найперше, хочеться, щоб Україна перемогла,

щоб перестали гинути хлопці й чоловіки,

щоб не гинули діти, не було сліз у матерів...

Щоб у всіх було світле щасливе майбутнє......

Тому настрій не святковий.

А квіти - це прекрасно.

Їх любить кожна жінка.

зустрінеш цікаву, розумну, врівноважену людину й майже одразу губиш....

знайти у віртуальному світі розуміння, сприйняття, співпадіння дуже важко. і не завжди це залежить від самої людини. бо спілкування - це діалог.

що побачила я тут. що мене вразило і здивувало від самого початку.

схованки. сховки. маски. 

хоча довгожителі добре знають один одного. та на новачків, буває, обрушується лавина цькування, безглузді коментарі, принижування і т.д. ви самі це добре знаєте. перевірка на виживання?

але ж люди бувають різні. 

чуттєві, вразливі, емоційні... 

якщо людина шукає розраду у спілкування в віртуальному світі, це не завжди від неробства і надлишку особистого простору....

так, звичайно. дехто приходить в вірт стверджуватись, реалізовуватись в тому, що не сміє втілити у реальному житті. "випускати своїх демонів" безкарно на ні в чому не винних людей...

посміхнулася. це ілюзія.

відчай, розчарування, образи, нерозуміння - це все від очікувань... та не дивно.

кожна людина має уявлення про навколишній світ згідно свого наповнення всередині.

і буває вигорання. втома. від усього цього і від усіх.  бо знайти "свою" людину для спілкування у віртуальному світі ще важче, ніж в реальному світі. цьому причиною є багато чинників. і на додачу, як головний аргумент - останні події в країні. 

зневіра обплутує павутинням, за нею приходить байдужість і усвідомлення марності проведеного часу.

я добре це знаю. я пройшла сама ці шляхи.

і тому кажу -

дуже важко зустріти СВОЮ людину. і боляче її губити, бо розставання неминуче.

ніхто в цьому світі нікому не належить.

наостанок хочу нагадати. 

пам'ятайте про це.

залишайтеся собою. завжди.