Жартую...Ні.

    Легкий, дбайливий вітерець його цьомки... у щочку, носик... Зажмурюю очі від задоволення. Кохатися з ним - це така гра...запальна, жадібна, несамовита... Запрошує на побачення.., соромиться, наче дівчина. Смішно... ОК! Більше не реготатиму. Тільки твоя улюблена посмішка у мене на устах і очі до долу. Щоб не бачив отих бесиків, які постійно хочуть тебе дратувати...
    Коханий! Не сердся... Я ж із тобою... А твої примари - то є моє натхнення поглузувати з тебе. То й що..? А той Павлік-равлік мені лише друг, не більше. Бо йому ніколи не стати тобою. Отак! І викинь із голови всі міркування, як мене позбутися... - знову зриваюся на жарти... Смішно..., так... З тобою завжди весело і дуже класно, і хочеться вкусити твій носик... і цілувати твої щічки.., твої.., твоє.., нуу... то таке...
    Поцілунки... Цяцянки... Обіцянки... так! Тут вже не до жартів. Я - ні-ні!!! І ти... не жартуй! ОК?!

                                                                                                                            ИЗЕ...