Бджоли і клопи. (казка ШІ)
- 20.04.25, 19:34
- ШІрість у кубі
У квітучій долині, де світили сонячні промені і співали польові квіти, стояв старий вулик — дім бджіл, працьовитих і гордих мешканців долини. Бджоли дружно трудилися, збираючи нектар і роблячи мед, який був символом їхньої любові до рідної землі. Їхній вулик сяяв теплом і життям, ставши прикладом гармонії та єдності.
Але одного дня з далекої, засміченої болотистої землі з'явилися клопи. Вони були ненажерливі та хижі, не мали ні ладу, ні дружби між собою. Живучи лише заради власного зиску, клопи вирішили заволодіти вуликом бджіл. "Мед нам належить," — шипіли вони, рухаючись цілою ордою.
Бджоли зрозуміли, що самотужки їм буде важко захистити свій вулик. Тоді одна мудра бджола, на ім’я Соломія, вирішила звернутися за допомогою до джмелів — сильних, хоч і розрізнених мешканців сусідніх лугів. Джмелі були нечисленні, але їхній гучний гул і міцні крила викликали побоювання навіть у найсміливіших ворогів.
Спершу джмелі сумнівалися: "Ми завжди жили поодинці, чому маємо допомагати?" Але Соломія пояснила їм, що лише спільними зусиллями можна захистити долину від хаосу і розрухи, яку несуть клопи. Її слова пробудили в джмелях відчуття спільної відповідальності.
Коли орда клопів напала на вулик, бджоли разом із джмелями об’єднали сили. Бджоли завдавали стрімких і точних ударів своїми жалами, тоді як джмелі своїм ревінням лякали ворогів і зносили їх потужними тілами. Зрештою, клопів вдалося вигнати далеко, до ізольованого болотистого куточка, де вони були змушені залишитися самі зі своєю жадібністю.
Вулик знову став осередком миру та праці. Бджоли і джмелі вирішили підтримувати зв’язок, щоб у разі небезпеки завжди приходити одне одному на допомогу. Так долина стала ще сильнішою і єдиною.
Коментарі
The Martian
120.04.25, 20:32
Гарна казочка для ЗДО (Заклад дошкільної освіти).
И мой любимый цвет зелёно-синего цвета.
Але... де ж трутні ?
Ми-шутка
220.04.25, 20:33Відповідь на 1 від The Martian
сховалися, в них порода така.
The Martian
320.04.25, 20:41Відповідь на 2 від Ми-шутка
Коли клопи прийшли — мов хмара з багна,
Бджола і шміль піднялися до знаного знамена.
Гуділи, жали, летіли на грізного ворога в мить —
За вулик, за мед, за цвітіння, що мріє і спить.
А трутні? Вони десь у сотах сиділи,
В своєму комфорті та медом ласували.
Ні жал, ні сили — тільки пихатий спокій,
Вони навіть не кинулись в бій, бо їм і так все зручно!
The Martian
420.04.25, 20:43Відповідь на 3 від The Martian
Коли клопи прийшли, як хмара з болота,
Бджоли й шмелі зібрались на боротьбу за долю.
Гудуть, жалять, летять — на ворога б’ють,
Всі разом за вулик, усі за свій мед!
А трутні? Вони — в своїх золотих кріслах,
Мед жують безтурботно, не знаючи тривоги.
Не мають жал, не мають сили в серці,
Що з ними буде, коли час прийде бій вести?
The Martian
520.04.25, 20:44Відповідь на 4 від The Martian
И под Шекспира
When beetles came with creeping, foul despair,
The bees and bumblebees did rise to fight,
They buzzed and stung with fury in the air,
To guard their hive, to keep their honey bright.
But where were drones, the lazy ones who feasted,
In golden thrones, with honey on their lips?
No sting, no strength, they in the shadows rested,
Content to live by others' hard-fought gripes.
Ми-шутка
620.04.25, 20:56Відповідь на 5 від The Martian
шикарне доповнення до казочки
Logic_man
720.04.25, 20:57
Ми-шутка
820.04.25, 21:00Відповідь на 1 від The Martian
Гарна ідея, треба дітям зачитати.
The Martian
920.04.25, 21:18Відповідь на 8 від Ми-шутка
Такие по радио каждый вечер якийсь типа дед читает. Коротко и ясно.
Ми-шутка
1020.04.25, 21:23Відповідь на 9 від The Martian
діда шукати не буду, сама справлюсь