"Ой радуйся земле..."
- 15.01.09, 10:44
- Спогади
стоїть хропіння коней, цокання копит і дзенькіт зброї. За ним женуться Іродові солдати. Ці черстві душі хотуть мечами убити Йосипа та Марію, а ще безневинне Дитятко Боже — Ісуса.
Миколка цього не допустить, навіть якщо б довелося загинути! Він мусить попередити про небезпеку, яка чекає на святу родину! Попередити про підступні наміри царяІрода, що хоче смерті Дитятка.
Хлопчик щосили товче босими п'ятами у кінські боки. — Швидше! Швидше, Каштанчику! — шепоче хлопчик. — Ти зможеш! Ми встигнемо — я знаю. Пробач, що змусив тебе вирушити в таку далеку небезпечну мандрівку, але хто як не ми? Ти ніколи такого раніше не робив. Ти був собі старим татовим конем, який тягнув плуга і ні про що більше не думав, крім сіна у яслах. Та і я раніше ні про що не думав, тільки про ігри з хлопцями на вулиці. Та й на тобі я їхав один тільки раз, і то тато тоді вів тебе за вуздечку. Але тепер я таке дізнався! Не можу ніяк цього допустити! Вже всі вкладаються спати, один лише Ірод не спить. Чорні, лихі думки снують у його голові та серці. Він не хоче дати людям Спасителя, хоче погубити Його ще маленьким, але Ірод не знає, що крім нього ще не сплю я. І я геть зруйную його плани.
Хлопчик тішиться з цієї думки: вони з Каштанчиком урятують Божого Сина від лихого царя! Наче розуміючи хлопчикові думки, старенький кінь летить із останніх сил. Тільки й мелькають обабіч незвичні для Миколчиного ока, дерева, кущі, величезне каміння.«Зупинитись би... Роздивитись би, яка то вона, земля Ісусова. Хоча я вже й так бачу — не така, як наша: в нас інакше, більше зелених лісів і полів, немає стільки каміння, та й дерева інші, й кущі… Правда тато казав, що вся земля Божа і наша Україна теж. Та все ж хотілось би роздивитись Ісусову батьківщину... Але ж ніколи! А зима? Зима в нас люта-прелюта, як Ірод, не те що тут...»
Миколка мало не впав з коня. «А як я опинився так далеко від дому? – раптом спохватився він. – Ох і влетить мені завтра від тата — по саму зав'язку влетить, — було злякався хлопчик. — Але ні! – одразу ж заспокоїв він себе. — Коли тато дізнається, що я попередив Йосипа з Марією про лихі наміри Ірода й урятував Боже Дитятко, то не влетить. Жаль, що поряд не має тата! Не хотілося його будити — він так тяжко працює,стомився… Хоча з ним було б набагато легше. Він сам, однією лівою поклав би всіх ворогів! Та доведеться розраховувати тільки на себе й Каштана…»
Коментарі