Горіх і каштан
- 03.12.08, 08:43
- Сенс
Горіх і каштан
( початок)
На краю лісу росли горіх і каштан. Одного ранку проснувся горіх, дивиться - каштан увесь білий.
- Звідки в тебе така гарна одіж? - радіючи за нього, запитав горіх. - Це цвіт, - гордо відповів каштан. – В тебе такого не буде. Горіх зітхнув. - О-о! Який чудовий в каштана цвіт! То діти завітали до лісу і милувались каштаном. На горіха ніхто й не глянув. Як каштан відцвів, горіх зацвів. Його цвіт був дуже скромний. Каштан глянув і відвернувся: «Аж соромно рости поряд. Що подумають, коли дізнаються про те, що він мій друг?» Пройшов час... На обох деревах з’явились зелені плоди. Згодом на горіх почалисідати птахи і клювати їх. Ті зривались з гілок, падали на землю. Каштан сміявся:
- Дивись! Моїх не чіпають. Бояться. Подивився горіх, а вони обсипані зеленими колючками. Дійсно страшно. Глянув на свої, а ті гладесенькі, беззахисні. Зітхнув бідолаха та мовчки порадів за друга.
3
Коментарі
Гість: Медвед-Превед
13.12.08, 08:57
На краю лісу росла шалена трава. І якось колгоспник Микола вирішив ії зірвати, щоб скрутити косяка та зкурити. Але, раптом, йому на голову впав каштан. Уся свідомість Миколи перевернулася до гори ногами, він кинув косяка та став філософом.
На добраніч, діти!
Ларус
23.12.08, 16:05Відповідь на 1 від Гість: Медвед-Превед
В житті всяке трапляється, ліс не виняток. Та той хто в нім живе і сам то добре знає.
Гість: Медвед-Превед
33.12.08, 16:06Відповідь на 2 від Ларус
Ларус
44.12.08, 08:29Відповідь на 3 від Гість: Медвед-Превед
Добрий ранок!
