Багатій

(продовження 4) - От і чудово, - радіє Мирон Степанович, - мені це якраз і потрібно.
- Завжди до ваших послуг, - чемно обзивається голос.

- А ще скажіть, яка плата за метр?

- Двісті зеленими.

- Двісті? Та що ви таке кажете? – спантеличено перепитує Мирон Степанович. (Він знав, що один метр коштує разів в чотири більше).

- Ну, якщо для вас надто дорого, то шукайте собі місця десь інде, - ображається голос із трубки.

- Ні-ні. Що ви! Мені здалося, що це навіть задешево.

- А-а.,- просто мичить голос з трубки, - ну то коли маєте дурні гроші, можете прихопити трохи більшу площу. А на ній скажімо посадити квіти, лавочку поставити.

- Я щось не второпав? Це вже якийсь особняк ви мені пропонуєте? Чи що?

- Ну, можна й так сказати, - погоджується голос.
- Ну, а ви можете прикинути щоб це все разом коштувало?
- А що тут прикидати? Два основні, плюс ще хай там навколо зо два. Тоді чотири на двісті маємо вісімсот баксів.
- Це що ж така дольова участь?
- Та так, - погоджується голос і філософськи додає. - У кожного своя участь. Та як попали вже до нас то тут у всіх однакова.
( далі буде)

Сенс

Багатій

Останні статті

Коментарі