19 квітня. Найвеличніша річ

Колись давно жив один дід. Жив він у старому храмі. До того храму приходили бавитися діти.
Одного разу, коли найпустотливий хлопчик бавився на приступцях храму, до нього підлетіли три горобці. Перший горобець сказав:
-Найвеличніша річ у цьому світі-сонце. Завдяки сонцю наш світ прекрасний. Але люди, що звикли до його світла, сприймають сонце як щось звичайне.
Почувши це, другий горобець сказав:
-Ні, найвеличніша річ у цьому світі-вода. Без води немає життя. Але люди, що звикли до її повсюдности, сприймають її як належне.
І врешті-решт заговорив третій горобець:
-Те, що казали ви-правда. Сонце і вода-чудові дари. Але найцінніше на землі-повітря. Люди його щедрости навіть не помічають, а без нього ми би погинули.
Вислухавши розмову горобців, хлопчик замислився. Він ніколи не відчував вдячности до повітря, води і сонця. Він побіг до діда і розповів про почуте. Його засмутило, що маленькі пташки виявилися мудрішими за людей.
Дідусь усміхнувся і сказав:
-Вітаю тебе з великим відкриттям. Ти кажеш правду. Люди забули про найважливіше в житті. Але всі їхні помилки можна пробачити, якщо вони навчаться любови. Любов-це дорога до Бога. Завдяки Любові люди прощають одне одного і творять прекрасний світ.

(с)