25 березня. Кравець і дівчина

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, тому що шив він гарно і завжди сумлінно. Однак вона вважала, що його сукні надто дорогі. А тому, зайшовши в майстерню, передусім вирішила домовитися про ціну.
-Ви дуже дорого берете за свої сукні,-оголосила вона.
-Хіба? Я так зовсім не вважаю,-заперечив кравець.
-Ще й як дорого! Зважте самі-для пошиття сукні для мене знадобиться не більше двох метрів тканини. Так?
-Так,-згодився той.
-Так от, якщо до вартости матерії додати вартість ниток, голок і навіть ножиць, якими буде викроєно цю сукню, то вийде щонайменше вдвоє дешевше. Тому і платити вам я повинна вдвоє менше.
Кравець помовчав хвилину і відповів:
-Ну що ж, панянко, ви мене майже переконали. Настільки, що я готовий взяти з вас половину первісної вартости. Якщо ви наполягаєте.
-Звісно, наполягаю!-зраділа дівчина.
-Домовилися. Зараз я зніму з вас мірку і за тиждень посланець доставить замовлення просто вам додому.
Цілий тиждень дівчина вихвалялася перед подругами, як дешево дістане вона сукню від відомого кравця. Ті не вірили і захотіли особисто перевірити, що їх не дурять. У призначену годину всі зібралися біля її оселі. Прийшов посланець з коробкою. Дівчина урочисто скинула накривку і витягла звідти... два метри тканини, пару мотків ниток, голка і ножиці.
Розгнівавшись, вона кинулася до кравця.
-Як ви сміли обдурити мене?-викрикнула вона, переступивши через поріг.
-Я й не думав дурити вас,-похитав головою кравець.-Я поклав у коробку все, що ви назвали. Якщо ж вам чогось бракує, то, можливо, це сталося тому, що ви забули за це заплатити.

"... Робітник вартий утримання свого" (Мт. 10,10)
(с)