4 березня. Ми тут проїздом

Якось чоловік вирушив у місто до великого мудреця. Виявилося, що живе мудрець у старезній халупі на околиці. В оселі не було нічого, крім прогнутого ліжка і заваленого книгами стола, за яким сидів старий дід, заглибившись у читання. Гість запитав його:
-Де живе мудрець?
-Ви мене шукаєте,-поснив йому старий.-Що вас так здивувало?
-Не розумію. Ви-великий мудрець, маєте багато учнів. Ваше ім'я відоме всій країні. Ви маєте жити в палаці.
-А де живете ви?-запитав старий.
-Я живу в своїй садибі-великому, багатому домі.
-А як ви заробляєте на життя?
Гість розповів господарю халупи, що він купець і два рази на місяць їде у велике місто за товаром, який потім перепродує місцевим крамарям. Старий слухав його уважно, а потім поцікавився, де він зупиняється у чужому місті.
-У маленькій кімнаті невеличкого готелю,-повідомив той.
-Якщо б хтось відвідав вас у цій маленькій кімнатці, то міг би спитати: "Чому ви, заможна людина, живете у такій бідній кімнаті?" А ви могли б відповісти: "Я тут проїздом і ненадовго. Тут є все, що мені треба. Приїжджайте у мій справжній дім і побачите, що він зовсім інший" Те саме стосується і мого пристановища. Я тут лише проїздом. Цей матеріальний світ-тільки дорога. У моєму справжньому домі все виглядає інакше. Приходьте у мою духовну оселю, і ви переконаєтеся, що я живу у палаці.
(с)