Хто ж никається за цією єресю?

Справа на мільярд. Почерк мафії. (Част.1)

Справа на мільярд. Почерк мафії-2. Як купити заступника генерального прокурора?

Справа на мільярд. Почерк мафії—3. Як купити податкову?

"Справа на мільярд": нові факти шокують

Криворізьке училище придбало рояль за мільйон гривень

Міністр внутрішніх справ розповів, навіщо йому мільярд

Владислав Лук’янов: "2,5 млн. грн, витрачені на нові шини та автомобілі для президента навіть в період економічної кризи, це навіть добре"

Нацбанк наполягає на "валютному податку"

Кириленко обіцяє продати годинник, а гроші віддати дітям

У карпатській резиденції Януковичу замість альтанки будують ресторан. Вартість угоди склала 23,99 млн грн.

І т.д. ... 

П.С. Яких змін можна очікувати, коли в парламент пройшли ті самі злодії...що продовжують цинічно грабувати бюджетні кошти, землі, промиловість і т.д.... Тільки і читаєш ... 600 мільйонів вкрали, 2,3 мільярди вкрали... Хіба вистачить на пенсію у 800 гривень? Нас чекає час змін. Тільки яких!

Продовження: 

Армія купила палива втридорога

Для регіональних МВС накупили машин на 4,6 млн. грн

Держустанови закуповують найдорожчі комплектації автомобілів

НБУ подобаються міктоавтобуси по $100 тис, а Державіслужба купує пікап за 666 тис грн

Лікарні Держуправління справами закупилися ще на 3 мільйони

Загалом із початку року "Феофанія" провела тендери на майже 200 млн грн

Мистецтво держзакупівель: як обійтися без тендера

Як чиновники за державний кошт у Конча-Заспі живуть

Треба визнати, що певні положення роботи Пітирима Сорокіна, написаної, ще раз нагадаємо, за десять років до початку Голодомору в Україні, є дискусійними (хоча автор зумів сформулювати й певні важливі закономірності впливу голоду на свідомість). Але не дискусійною, а цілком неспростовною є така думка соціолога, яка має безпосередній стосунок до України наших днів: «Там, де всі стають шакалами й хижаками, не можна займатися продуктивною працею. Ті, хто нею займатиметься, усе одно нічого не отримають для себе: тисячі грабіжників будуть дерти з них сто шкур і не залишать їм навіть голодного пайка. Тому все економічне життя такого суспільства неминуче йде до цілковитого краху, який і станеться рано або пізно, а саме: коли буде розкрадене все й красти вже буде нічого». Це — до питання про суть і необхідність реформ в Україні.

***

Пилипишин: Я заздрю донецьким"Всі ми критикуємо "донецьких", але я їм у певній мірі заздрю, бо вони змогли об'єднатися та захищають інтереси своєї території. 

Звичайно, по-різному до цього можна ставитися, але вони молодці!

Одесити захищають інтереси свого краю, львів'яни також. От тільки кияни не мають своєї лобістської групи і захисту у ВР, тому Київ сьогодні сидить і без повноважень, і без грошей", - говорить кандидат у нардепи Віктор Пилипишин. 

http://tvi.ua/donecki_odesiti_i_lviv%E2%80%99yani_%E2%80%93_molodci/videos

П.С. Мерзотник. Державні мужі? :) Вони Борються за власні інтереси і території з яких витискають те, що можуть! 

Після окупації більшовиками Української Народної Республіки частини регулярної армії УНР були інтерновані до Польщі. Однак у 1921 році було ухвалено рішення рейдом вирушити в Україну з метою підтримки антирадянських виступів. Планувалося підняти всенародне повстання та дійти до Києва.
Проти Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника більшовики стягнули свої кращі сили. Як свідчать історики, перевага у живій силі в сорок разів перевищувала сили повстанців. Останній бій з більшовицькими військами Волинська група провела 17 листопада 1921 року під Малими Миньками. В ньому загинуло більше 400 бійців, у полон захоплено разом з пораненими 537 вояків, з яких до суду дожило лише 443. До найвищої міри покарання — розстрілу — засудили 360 повстанців. Котовський пропонував повстанцям перейти на службу до Червоної армії в обмін на життя, але всі вояки відмовилися від цієї пропозиції,вони залишились вірними присязі,яку давали Україні.

Одна з найвідоміших пісень Андрія Малишка — «Пісня про рушник» була створена за одну ніч. У 1958 році режисер М. Мишурін знімав фільм «Літа молодії». Там був епізод, де герої фільму — юнак і дівчина — їдуть на даху вагона у Київ вступати до театрального інституту. Хлопець розгортає рушник, у який мати загорнула в дорогу нехитру їжу, і пригощає дівчину. Режисер запропонував: «А що як ми дамо юнаку пісню про рушник»?

Платону Майбороді ця пропозиція сподобалася. Він подзвонив Малишку в санаторій, де той відпочивав, давши початок вірша. Наступного ранку поет по телефону продиктував вірш. Під час демонстрації фільму пісня блискавично облетіла країну, зачарувавши слухачів.

Серпанком найніжнішої любові й шанобливості огорнутий у вірші образ матері. Мати журиться, розлучаючись із сином, але вірить у його світлу долю. Ця віра втілена в образі вишитого рушника, що символізує життєву дорогу людини, материнське благословення.