Останній чин Великого Гетьмана

Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть... та й спитайте Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?..

Так. У січні 1654 року Рада у Переяславі була. І на ній було постановлено увійти в союз з Московським царством. Але ж була у лютому 1648 Рада у Січі, на котрій було постановлено увійти в союз із Кримським царством, а у липні 1650 року – Рада у Чигирині, на котрій було постановлено увійти в союз із Турецьким цісарством. Це до січня 1654 року. А після нього – Рада у Чигирині в жовтні 1656 року, на якій біло постановлено увійти в союз із Семигородським князівством, жовтнева 1657 року Рада у Корсуні, на якій було постановлено увійти в союз зі Шведським королівством. Цю останню хоча й було проведено вже по смерті Богдана Хмельницького, але підготовлено саме ним ще за життя. Усі ці союзи укладалися з тими державами, які обіцяли Україні воювати з нею разом Польське королівство, і розривалися з тими, хто потім цієї умови не дотримувався. Не становила й Рада у Переяслові. 

І усі ці ради супроводжувалися присягами на дотримання підписуваних умов. Єдиною відмінністю Ради у Переяслові від усіх інших була та, що інші Ради супроводжувалися взаємними присягами, а у Переяслові московські посли навідріз відповилися присгати на дотримання підписуваних з Україною умов. 

    Це було з одного боку, несподіванкою для Гетьмана й надзвичайно обурило, а з іншого боку – робило постанови цієї Ради невідповідними тодішньому українському праву, а значить НЕДІЙСНИМИ. Щоправда, Гетьман, згнівивши гнів у душі, вирішив мовчати до часу. Надто тяжким було тоді становище України в оточенні недругів. Проте мало не відразу по Раді у Переяслові він почав втілювати у життя свій наступний задум, за яким Україна мала перетворитися на всенародну незалежну державу від московськимх меж на сході до Вісли на заході з включенням у неї білоруських земель на півночі. Отже, до неї мали увійти усі землі Речі посполитої, народ яких сповідував християнство грецького обряду.

П.С. Ось так, недійсна рада перетворилася на міф про довічне "воссоєдіненіе", "братерство". То ж не співайте про зраду Хмеля, а "...читайте. Тую славу. Од слова до слова."...

«Ви (москалі – М) хочете лише міст, а про християнство не дбаєте. Як перше нам церкви забирано (по цей день - М) – і ви (москалі – М) не кращі від Жидів! Різниця тільки та, що ви (москалі – М) хрещені, але повні поганства». Іван Виговський (писар)

Коваленко С. Останній чин Великого Гетьмана.