Про хлопів хакана)

Що ж стосується Івана 4, то його манила в Престольний Край зовсім не жага наживи і навіть не турбота про безпеку своїх границь (бо Хаджи-Тархан ніколи не погрожував Московії), а та сама слава золотоординського спадку, що дозволила б йому претендувати на обширні простори обох материків.

Ще в 1547 році великий князь московський проголосив себе царем.(?) Ніяких прав на цей найвищий титул він не мав, оскільки пращури Івана були не царями, а лише великими князями. З точки зору кримських ханів Велике князівство Московське було одним із улусів Орди і титул великого князя приблизно відповідав чину улусного бея – такого, наприклад, як керівник Мангитів при ординському дворі. Це видно із переписки московських князів і мангитських беїв початку 16 століття: оскільки обидві сторони вважалися рівними за рангом, то відношення старшинства між ними визначалися не титулами, а лише різницею у віці, яка встановлювала, хто буде вважатися «старшим братом», а хто «молодшим». Але жоден із мангитських беїв, яким би могутнім він не був, ніколи не насмілювався проголосити себе ханом – а саме це зробив тепер амбіційний московський правитель. Недивно, що кримський двір не визнав за ним цього статусу (як не визнав і цілий ряд країн Європи).

Ієрархія чингизьських і західноєвропейських титулів не зовсім тотожна між собою, але, в цілому, титул хана можна співнести з титулом короля. Але Іван ставив себе вище європейських королів і визнавав рівним собі лише германського імператора і османського султана – в очах Криму він наважився проголосити себе не ханом, а «ханом над ханами», тобто падишахом, хаканом…

Для спорів із Заходом у Івана була готова легенда про походження московських правителей від древньоримських імператорів, а для спорів із Сходом – важко спростовний довід: ким же ще, як не «ханом над ханами», може зватися правитель, якому давно служать хани-Чингизіди в Касимовському юрті? Недавні події на Волзі (знищення Казані) лише підкріплювали цю аргументацію: той, хто заволодів двома ханства ми, може бути лише ханом («царем»). Прихильники Москви у Великому Улусі, намагаючись вислужитися, вже давно присвоїли йому цей титул, величаючи Івана «Білим падишахом» і навіть заявляючи – всупереч здоровому глузду – про його пряме чингизьке походження.

Так на простори Улусу виступив самопроголошений хакан, що намагався утвердити на зміну Старому Сараю Бату-хана і щасливому Сараю Менгли Гірею свій «Новий Сарай» Москву. Він вступив в боротьбу з природними нащадками Чингіза за спадок Золотої Орди, і на його стороні стояли сила і військова удача. (?) Для того, щоб стать єдиним власником цього спадку, йому залишалося перемогти нинішнього хакана Великого Улусу.
Тобто, завоювати Крим!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

О. Гайворонський. Повелителі двох материків.

П.С. Із хлопів хакана у "царі", потім у "царі всія Русі", а до візантійських імператорів легенду зробили, а проголосити невстигли.  Ревалюція тавварісчі!

Севастополь - русскій город, руссской "слави"