ІЗ ІНЕТА ...*(с)

Скажу вам таке. Основна помилка, яку роблять дописувачі в соцмережах та ЗМІ полягає в тому, що вони (цілком щиро) вважають: проти Україні воює Путін, російське суспільство “зазомбовано”, ось, мовляв, треба їм розказати правду про нас і тоді вони, нарешті, зрозуміють, що ми, українці різних національностей та віросповідань хороші і вони це зрозуміють і заберуться звідси від біди тяжкої. Це – фундаментальна ілюзія. Путін – кров від крові, плоть від плоті того народу. Путін = Росія. Росія = її народ. Який Путіна і обрав.
Правда полягає в тому, що від 1772 р., тобто від часів першого розділу Польської Республіки до складу якої увіходила територія сучасної Правобережної України (адміністративно поділена на Брацлавське, Київське та Подільське воєводства), московські окупанти нічим іншим не займалися, як нищили, душили, намагалися уніфікувати, підігнати під імперьскі стандарти окуповане руське (українське), польське та єврейське населення. Ось лише один наслідок: станом на 1917 р.:
- понад 80% населення, які проживали на території сучасної України (а це більш-менш 30 млн. люду) було малограмотним або неписьменним, 50% дітей не мали можливості відвідувати школу,
- україномовні книжки забезпечували 2-3% потреби,
- бібліотек практично не було (ці та інші відомості тут: Розовик Д.Ф. Національно-культурне будівництво в Україні у 1917-1920 рр.: Дис. … д-ра іст. наук: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004).
Тільки за 1918-1948 рр. (тобто впродовж життя одного покоління) на території сучасної України було винищено 20 млн. людей, що становить 2/3 від всього населення станом на 1917 р.
Зніміть рожеві окуляри: вони не дадуть нам жити ні за яких умов. Ми їм потрібні або в статусі рабів, або в статусі холуїв, або мертві. Сам факт наявності вільних та відповідальних українців різних національностей, віросповідань та статей в принцпі вбиває Московію.
Кат та його жертва не можуть бути братами. Але у нас є вибір: або повернутися до статусу жертви, або відстоювати своє право на свободу, значить – на право бути собою.
Господь дав нам унікальний шанс побудувати таку країну, якою би ми пишалися, країну вільних та відповідальних людей рівних перед законом. Смертним гріхом було би цим шансом не скористатися.
“Прощай немытая Россия! Страна рабов, страна господ. И вы, мундирые голубые, и ты – им преданный народ!”