хочу сюди!
 

Марина

45 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-49 років

Думи про брехню

Брехня вже стала настільки звичною формою життя, що на людину, яка намагається говорити чи знати правду дивляться як на невиліковно божевільну. bazar  Складається стійке враження, що людина навчилася говорити лише з одною метою - брехати іншим, а зараз вже все частіше і самій собі. Відшліфовуємо мистецтво брехні на найближчих людях. Батьки брешуть дітям, чоловік - дружині, підлеглий - начальнику, влада - народу. І це не говорячи про масмедія. zombobox
Правду говорити не приємно, не вигідно... Говорячи правду, ми боїмося бути не зрозумілими, бути відкритими та вразливими або боїмося образити близьких людей. Також за допомогою брехні намагаємося підняти свій рейтинг, виглядати краще ніж є...
А скільки разів ми не знаходили слова, щоб висловити своє почуття? nevizhu Мабуть тому, що з самого початку мова не задумувалася творцем, як інструмент передачі відчуттів та почуттів... Може це якийсь додатковий канал передачі, а основний ми втратили в процесі гонитви за багатством money , владою та розкішю car ? Втратили ми не тільки канал правди, але і саму потребу говорити і чути правду.  І тепер її ніхто ніколи не дізнається... Шкода? question  Судити вам нам!
6

Коментарі

130.03.11, 22:40

врёшь!
а за песню - тож решпехт

    231.03.11, 07:14Відповідь на 1 від Yarius

    врёшь!Ага , іноді за обставинами, але не зловживаю, та і не люблю і не вмію, якщо чесно.

      331.03.11, 09:00

      Приветик! Тоже это не люблю, по максимуму говорю правду. Даже мужу много чего говорю, что другие бы сказали "Лишнее". Зато за это меня уважают, что откровенна. Думаю, и ты такой. А вот я писала о своей соседке, патологической лгуньей, как говорится, живой пример: http://blog.i.ua/user/3282309/576070/

        431.03.11, 09:24Відповідь на 3 від Катеррина

        Скоріше можу чогось недоказати чи промовчати, але щось вигадувати і брехати у очі зовсім не виходить. Теж дружині "зайвого" можу розказати, але вона мені тому і довіряє...

          531.03.11, 09:40Відповідь на 4 від Соняшний

          ОО!, я тоже врать не умею и не люблю и муж мне тоже доверяет поэтому Правда, сам иногда врет, опасаясь, чтобы не взволновать меня. Но всегда ошибается, потому что то, о чем он врет, меня абсолютно не волнует. Вот раздражает только его вранье.

            631.03.11, 09:46Відповідь на 2 від Соняшний

            врёшь!Ага , іноді за обставинами, але не зловживаю, та і не люблю і не вмію, якщо чесно.ой, да я не про "взагалі", а исключительно щодо тексту.

              731.03.11, 13:07Відповідь на 6 від Yarius

              врёшь!Ага , іноді за обставинами, але не зловживаю, та і не люблю і не вмію, якщо чесно.ой, да я не про "взагалі", а исключительно щодо тексту.Перечитав ще раз. Все вірно. Принаймі, з моєї точки зору і за умови наявності певного набору слів в нашій мові.

                Гість: marianne

                831.03.11, 13:36

                Є ситуації, коли потрібно збрехати.. вірніше - сказати неправду... брехати.. це якось про собак.. а про відносини чоловіка і дружини.. Довіра повинна бути першочерговою складовою , звідси й народжується повага.. але, як на мене, повинна бути й своя територія, територія своїх думок. які повинни лишатись тільки власними і неподільними).

                  931.03.11, 15:30Відповідь на 8 від Гість: marianne

                  Звичайно, все вірно і про довіру і про власну територію. Я тут дещо про інше... Що всі ховаються за маскою брехні, відкритою людиною бути неможливо, бо у суспільстві тебе зацькують. Соціум вимагає брехні. Тобі, як юристу, це має бути відомо в 1000 разів краще. Навіть закони пишуться такі, щоб вийти переможцем треба більше брехати...

                    Гість: marianne

                    1031.03.11, 15:43Відповідь на 9 від Соняшний

                    Можливо, потрібно простіше до цього ставитись..

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна