Малокаліберний постріл.

  

 Зараз дуже багато звуків і букв, як бактерії, розповсюджуються по нету з приводу арешту журналіста Коцаби. Я не цікавився цим питанням, просто тому, що немаю можливості читати все підряд. Пишуть, що арештували за інакомисліє. Пічалька, звісно. Але не такого калібру, як поранені в госпіталі. 

 Звісно, наша ФСБУ характеризується деякою фригідністю, коли питання стосується справедливості. І закиди, що заарештований зі своїми гріхами – чисто незаймана наречена в білому, якщо порівнювати його з тим же Ахметовим, то також є свята правда. І що перед ним в черзі до гостинно відкритих дверей слідчого ізолятора мусить стояти цілий легіон регіоналів з комуністами – то також правда. До речі, на Нюрнбергському процесі, кажуть, окрім виконавців, вельми цікавилися ідеологами німецького «регіоналізму». То не зайвим було б, аби попереду колони ублюдків з партквитками ПР стояли отці-засновники цього антидержавного бандитського угрупування. І Бог дасть – так і буде. Прийде час, і кожна регіональна сука з галстуком знайде свою пару – сучок зі шнурочком. 

 Значить, то все правда, про Ахметова, Гепу і Допу (мої улюблені дегенеративні персонажі нашого паноптикуму, наші містечкові Бівіс і Батхед). Але є одна проблема: пан Коцаба хоч стрілив з дрібного калібру, але місце своє в окопчику зайняв чітко з портилежної сторони. І стрілив таки в нас. Цитую: 

 

“Мені простіше від двох до п’яти років відсидіти у в’язниці, ніж я буду йти зараз на громадянську війну, вбивати або сприяти вбивству своїх співвітчизників, які живуть на сході. Навіть якщо вони інакше думають і вважають, що київська влада не гідна того, щоб їй підкорятися ….

 … Неможливо в 21-му столітті вбивати людей тільки за те, що вони хочуть жити окремо.

 … Регулярних російських військ майже немає на Донбасі.

 … Воюють місцеві хлопці, “ополченці”. Кращі мужики вбивають найкращих мужиків. Коли супермужики знищують супермужиків – це велика несправедливість. Це треба припинити “. 

 

 Так ось: я також вважаю, що київська влада не варта доброго слова. Але мені до лампади київська влада. Тому що на мою землю прийшов ворог. І я його пам’ятаю протягом всіх століть нашого сусідства – починаючи з Боголюбського і закінчуючи… власне, ще не закінчили. І конкретно Коцабу я буду ненавидіти тільки за одну ось цю фразу – 

 «Регулярних російських військ майже немає на Донбасі»

 Я вважаю, що Коцаба не мусить сидіти в теплому ізоляторі, аби вийти звідти в ореолі борця з системою. Пан Коцаба, який котується як фронтовий журналіст і полюбляє камуфляжний дрес-код, мусить отримати автомат з заваленим прицілом і відкидним прикладом, який не хоче фіксуватися і при пострілі просто складається і хлобистає, як хвіртка в ковбойському салуні (це у мене був такий самий перший автомат) і відправлений в Дебальцеве або Піски. Для детального вивчення кількості і якості російських військ, яких там «майже немає». І я від самого щирого серця бажаю йому, аби він отримав таки гостинця від шматка рванувшої міни чи «граду». На вибір. Це ж все не має до кацапії ніякого відношення, правда? Оті САУ, Гради і Смерчі – то ж все воюють «місцеві хлопці, ополченці». Просто вони якось дуже ініціативно збилися в бригади і дивізіони і вельми трудолюбиво вивалюють на нас вагонами БК. 

 Так ось: я категорично проти, щоби Коцаба відсидів ось цей дитячий маршаковський формат - «від двух до п’яти». Це дійсно спокійніше, як вірно підмітив спостережливий блогер. 

 Ні, не на теплі нари - на фронт. На саму передову. Щоби ти, падло, всиралося там з кожним «олівцем», що прилетів з того боку. Щоби зацінив масштаб. А якщо повезе і дійде до рукопашної – відчув на своїх кишках «братерську руку». Я цього бажаю кожному, хто з таким пієтетом називає ворогів "супермужиками", хто вважає сепарів "співітчизниками" і "ополченцями"; ворогів, які розпочали цю війну і вже поклали тисячі наших бійців в могилу, і ще тисячі тисяч зробили каліками. 

 Окремо – щодо активного захисту Коцаби збоку Монтян. Зрозуміло, що пані – фаховий правоборець і адвокатеса. І якщо вона говорить, що «…обвинение высосано даже не из пальца, а из члена Наливая», то таки знається на цих тонких фізіологічних нюансах і за базар відповідає. В сенсі точності формулювання у пані Монтян не віднімеш – ні дать, ні взять, як ото кажуть фахівці з окружної. 

 Але і форма, і суть, і сама персона наштовхують на ту думку, що пан Коцаба – то є якраз отой гомункулус «маленького плєвочка», про який Маяковський казав – 

 «Ведь, если звезды зажигают — значит, это кому-нибудь нужно?..»