"Мал золотник, да дорог".

Цього тижня громадська організація «Не будь байдужим» презентувала у Києві короткометражний фільм про боротьбу українців за незалежність у 1919—1922 роках, знятий спільно з продакшн-студією «Диваки production» за біографічним твором Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр».Охочих подивитися 25-хвилинну документальну стрічку про незламну Холодноярську Республіку — боротьбу мешканців 22 сіл проти російсько-більшовицьких загарбників — із вкрапленими реконструкціями подій, в одному із залів кінотеатру виявилося багато. Тому після прем’єрного показу організаторам довелося терміново домовлятися про повторний.

Ініціатива популяризувати серед старшокласників героїзм українців, якого радянська влада боялася ще три десятиліття після жорстокого нищення (тільки у 60-х роках в органах КДБ зникла посада уповноваженого з питань масового супротиву Холодного Яру), виникла два роки тому. Зібравши від доброчинців 30 тисяч гривень (для кіновиробництва — сума дуже мізерна), активісти, залучивши істориків, реконструкторів і кіновиробників, змогли створити пізнавальну короткометражку. До речі, громадська організація раніше вже розповсюджувала серед старшокласників відеоуроки з історії «Карпатська Україна» та «Конотопська битва».

Автор книги «Залишенець» Василь Шкляр нагадав на презентації, що поділяє людей не на східняків і західняків, а на тих, хто читав «Холодний Яр» Горліса-Горського, і хто не читав. «Я пізнаю цих людей здалеку, по очах, — каже письменник. — Ми бачили під час Революції гідності на Майдані поряд із нашим національним прапором і червоно-чорним «бандерівський» — холодноярський, iз написом «Воля України — або смерть!». Знаю тих хлопців, які поставили його на вже зруйнованому постаменті Леніна (у Києві. — Авт.). Відвідав цих хлопців у полку «Азов» — вони мене теж зустріли холодноярським знаменом». Ми мусимо більше і частіше говорити про таке видатне явище як Холодний Яр — одну з найвизначніших сторінок в історії визвольної боротьби українців, переконаний Василь Шкляр. Фільмів про Холодний Яр треба ще багато, масштабних. Треба зробити нарешті художній фільм за книжкою Горліса-Горського.

Історик Роман Коваль зауважив, що повстанці Холодного Яру не ідентифікували себе як Холодноярська республіка, а називалися Полком гайдамаків Холодного Яру. На тлі виникнення «ДНР» та «ЛНР» загальновживана назва, вважає історик, може звучати двояко. Усі холодноярці визнавали владу Української Народної Республіки — «єдиноначаліє» Київське, підкреслив дослідник історії.

«Коли дороблювали фільм, уже знали, що він буде затребуваний на фронті», — каже продюсер стрічки, керівник руху «Не будь байдужим» Оксана Левкова. Тож «Холодний Яр» планують показати бійцям у зоні АТО. Уже найближчим часом диски з короткометражкою поїдуть на Донбас та в Крим, інші області, де мало знають про визвольний рух свого народу у 20—30-х роках минулого століття. Згодом фільм планують викласти на YouTube, звідки його можна буде вільно завантажувати.