***Серед безкрай буденних днів...
- 11.01.09, 16:26
Серед безкрай буденних днів,
Поміж зимових сірих ранків,
Між шепотом буденних слів
Квіток пелюстки пробивались.
Зелені паростки з-під снігу
Такі тендітні, на морозі
Серед пустелі криги й вітру
До сонця тягнуться в тривозі.
Зелені паростки квіто'к -
Це почуття - життя дарунок,
Чи ж розквіту'ть, сяйнуть зірок,
Чи приймуть небуття цілунок?
Непевність між буденних днів -
Це серця жар, та думки холод;
Чи ж в зимку йдуть дощі рясні?
Чи ж розквіта кохання солод?
т.е.с. 11.01.09