Козацькому роду хвороби не страшні

Наші предки-запорожці були не втомливими воїнами: життя козака проходило у воєнних походах і відчайдушних битвах з недругами. Недивно, що за 300 років існування Запорозької Січі була створена і ефективно застосовувалась на практиці найсправжнісінька системавоєнно-польової медицини. Козаки-лікарі Пам'ятьпро старовинні методи козацького цілительства живе сьогодні лише уфольклорі: з часів козаччини не збереглося жодного письмового джерела,яке свідчило б про давну традицію народного лікування. Перш ніж Січбула ліквідована, запорожці спалили медичні архіви, які знаходилися уПустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах, - щоб непотрапили до нечестивих рук… «Цирульники» - так називали наСічі козаків-лікарів – володіли мистецтвом лікування отриманих у боюран без звичних ліків – підручними засобами. Прикладали до рани..павутину, а іноді й звичайну землю, а в якості антисептикавикористовували, наприклад, сушений любисток. Діяцілительських ліків посилювалася читанням молитов, вимовляннямособливих – магічних – замовлянь і заклинань. Лікували, перш за все,словом – чим це не прообраз сучасної психотерапії? Відома«трубка-носогрійка» була в пошані на Січі, «як мати рідна». Вона допомагала позбавитися від багатьох недуг. Щоб не стався у походірозлад шлунка, курили трубку, набиту материнкою; нервові розладитрадиційно заспокоювали сумішшю м'яти і звіробою, а куріння табаку здодаванням полину, як вважалося, покращувало зір. Простоюкозацькою «трубкою-сбрулькою» запорожці лікували і хвороби спини:примотували її до викривленої ділянки хребта широким поясом і –відправлялись в похід. До місць забивів прикладали підкови, камні: невсі підряд, а особливі – лікувальні. Підкову використовували також вякості своєрідного тренажера – накачували м'язи по спеціальній системі.Ходили легенди про те, що запорожець одним зусиллям волі умів поставитина місце хребець, що вискочив.На Січі популярними були настої,відвари, спиртові настійки, обгортання цілющими травами – кажучисучасною мовою, цирульники були чудово знайомі з основами фітотерапії. Козацькі маги з особливим характеромФранцузькийінженер Гійом ле Вас сер де Боплан, який викликався спорудити в Українівоєнні фортеці, неочікувано для самого себе, став автором історичноїпраці «Опис України». Фортифікаційних справ майстер був щиро здивований«незрозумілими» діями козацьких магів-цілителів, які буквально з тогосвіту повертали хворих. Очевидно, Боплан мав на увазікозаків-характерників – на Січі їх зазвичай було не більше 5-6 осіб.Еліта війська Запорізького, вони володіли здібністю в прямому розумінніцього слова творити чудеса. «Замовлені» характерниками козаки-запорожцішвидко розправлялися із закованим в лати військом ворога – їх не бралині мечі, ні пулі. Силою погляду характерник міг повернути назад ворогаі за допомогою давнього замовляння при повному штилі наповнити вітромпаруси козацької «чайки». Умів характерник і «відв'язувати відмерця». За козацькими повір'ями, убитий в бою ворог переслідував потімв житті свого вбивцю-воїна, насилав на нього хвороби і невдачі. Томуперш ніж почати лікування раненого, характерник відправлявся у світмертвих і давав вбитому козаком ворогу викуп… Щоб дізнатися, чипереможе Запорозьке військо ворога, напередодні далеких походів івеликих битв маги-характерники застосовували геомантію – гадання наземлі: піднімалися на вершину найвищого в окрузі кургану, слідкували запереміною напрямку вітру і польоту птахів та робили по лише для нихзрозумілим ознакам доленосні висновки. В народі характерників інакше,як чаклуни, не називали: вважалося, що козак може обманути самогочорта. Як тут не згадати колоритних гоголівських персонажів чи героїв«Чорної ради» Пантелеймона Куліша… Першим на Русі характерником –тобто, «той, що має особливий характер» - класик історичної думкиМихайло Грушевський назвав князя Олега. Нащадок славних норманськихвоїнів-вікінгів, Олег отримав від них у спадок магічні знання і вміннязцілювати людей від багатьох хвороб. Проходили століття, до таємнихзнань давніх барсеків (так називалися у норманів воїни-чаклуни)додалися «напрацювання» слов'ян, а також – хозарів, печенігів іполовців. Так що запорозькі характерники – явище, можна сказати,інтернаціональне. Як козаки в бані пиво пилиЗасвідченнями очевидців-сучасників, козаки володіли відмінним здоров'ям:на Січі існувала відпрацьована віками система загартовування.Повернувшись із втомливого походу, запорожець відновлював сили задопомогою «зелених» ванн: заходили після купання у річці у заростіросистої трави, бродили там, поки на шкірі не збереться достатнякількість цілющого пилку… А потім у блаженстві довго обсихав у тіні.«Магія» роси, багаторазово підсилена чудодійною силою трав, підвищувалаопірність організму до хвороб. Наші предки розробили спеціальнусистему очищення організму від шлаків: випиваєш літр-інший пива з медомі сумішшю духмяних цілющих трав – і паришся в бані у своє задоволення!Баня вважалась на Запорізькій Січі кращим засобом від простуди.Невиникала у козаків і проблема авітамінозу, хоча у перервах між боями іпоходами навряд чи хтось задумувався про збалансоване харчування. Уневибагливий козацький раціон входила виловлена у річці риба і…вовчатина. М'ясо вбитого хижака не лише продовжувало, за повір'ями,життя, але і допомагало зберегти гострий зір і відмінний слух. Йогоприкладували до свіжих ран – щоб «загоїлося, як на собаці». Браквітамінів доповнювали запиваючи м'ясні делікатеси особливименергетичним напоєм – узваром із фруктів і трав. Легенди – замість документів Засвідченням доктора історичних наук Віталія Щербака, наукових монографійі статей, які були б присвячені темі козацької медицини, просто неіснує: вчені звикли спиратися у своїх дослідженнях лише на «тверді»факти. Сьогодні ми володіємо лише матеріалами, які були зібрані під часетнографічних експедицій. Григорій Фудім, начальник Київськогомедичного управління Козацьких військ України, подорожував у свій часселами Нікопольського району, записуючи дивом унікальні рецепти, якізбереглися з часів Січі. Вони увійдуть у книгу під назвою«Характерництво і медицина запорозьких козаків», перші розділи якоїдрукує журнал «Козацька Україна». Старовинні рецепти запорозькихкозаків можна знайти у книзі Анатолія Пастернака «Козацька медицина». Деякі козацькі рецепти
 1. Для загоювання застарілих ранНамолодика – «на молодий місяць» - розтерти 3 жмені сухої травибезсмертника пісчаного. Розвести багаття, кинути в ньогополин-чорнобильник, а потім розжарити на вогні лист заліза. Розтертийбезсмертник розкласти на цьому листі. Коли трава спопеліє, перемішати,просіяти і змішати із «дерев'яним» (оливковим) маслом. Прикладати дорани 2 рази на день.
 2. Від анемії, при виснаженні 4жмені перемолотих жолудів, зірваних з дуба віком 25 років, перемішати з500 г «залізної» води. Помістити у півлітровий горщок і виварити дополовини. Додати 3 ст. ложки липового меду. Приймати 4-6 разів на деньперед їжею. Щоб приготувати «залізну» воду, в окріп кидають залізністружки і настоюють, поки не прохолоне.
 3. При стресі, нервовому збудженні (давали козакам звільненим з полону) 1жменя висушеної астри ромашкової (чи дикої) залити 200 г гарячої«мідної» води (готується за аналогією «залізної»). Настояти 30 хвилин.Вживати за необхідності.
 Григорій Львович Фудім, начальникКиївської медичної управи Козацьких військ України, член Українськоїфедерації охорони здоров'я, м.Київ, тел.: (044)284-79-03