Чи Бути, Чи Не Бути — СПМОП «Беркут»?

          Беркутці, що били громадян під Києво-Святошинським рајсудом, 11.01.2014

    Привіт! Радиј вітати вас!
    Любі друзі, беркут (Aquila chrysaetos) — один з најбільших денних хижих птахів родини яструбових. Мало хто з українців бачили на волі цього вкрај рідкісного хижого птаха з розмахом крил до 2-х метрів. На сьогодні беркут повністю зник або став дуже рідкісним птахом у багатьох реґіјонах світу. Звісно сьогодні, громадяни України ј світу щоденно бачать і чують у ЗМІ не про цього рідкісного птаха, а про так званиј «Беркут» — спецпідрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України, якиј бере свіј родовід з тоталітарного минулого, коли 5 грудня 1988 року були створені загони міліції особливого призначення (ЗМОП). Сьогодні число беркутців у чорному в сотні разів перевищує популяцію гордих і величних птахів беркутів. Наказ про створення спецпідрозділу «Беркут» датовано 16 січня 1992 року. «Беркут» грубо паплюже ім’я однојменного рідкісного птаха, включеного до Червоної книги України. Саме ним проведено ганебну операцію з перешкоджання похорону Київського патріярха Володимира у Софіјському соборі в столиці 18 липня 1995 року. Саме ним кілька разів (о 6-ј ранку 25 листопада 2013 року, о 4-ј ранку 30 листопада 2013 року, о 1-ј ночі 11 грудня 2013 року, о 1-ј ночі 11 січня 2014 року) влада брутально протидіяла мирним демонстрантам в столиці за часів Европејської революції. Символічно, що в День горезвісного «Беркуту», підсобнику нелеґітимної влади в Україні, а саме 16 січня 2014 року о 12-ј год 38 хв, 22 роки по јого створенні, без обговорення реґіјонали ј комуністи ухвалили низку (12) скандальних Законів України, наступного дня підписані ґарантом Конституції. Ці закони знімають будь-яку відповідальність з силовиків за брутальні, незаконні дії, вчиненні ними проти мирних громадян. Влада робе вульгарниј наступ на демократію. Суспільство обурено пријнятими законами, що обмежують чинні права ј свободи громадян. До речі, голосування проходили в антизаконниј «парнокопитниј» спосіб — так ще у 2004–у році журналісти охрестили метод підняття рук замість користування електронними картками. Колись у такиј спосіб пријмали зміни до Конституції України. Тільки за Л. Кучми підняті руки бодај рахували, що зајмало деякиј час, а тут лічильна комісія встигала буквально за пару секунд — просто автоматично додавали кількість заявлених депутатів фракціј ПР (203) та КПУ (32), разом — щоразу 235. Зловіщо, що подібниј законопроект було внесено 16 січня 2013 року сумнозвісним ще по президентських виборах 2004 року «підрахуєм» С. Киваловим і того ж дня «розглянутим» у 7 профільних парламентських комітетах.
    Під час своєї промови на 7-у Нарідному Вічі «Україна без кортежів», що відбулося на Мајдані 12 січня 2014 року, п. Яценюк сказав, що опозиція вимагатиме від влади розформування спецпідрозділу МВС «Беркут». Так, «Беркут» — це не беркут і навіть не воркіт, а опудало з когута, він допомага реґіјоналам і комунякам вибудовувати жорстоку фашистську диктатуру, але скажіть, що та ліквідація дасть? Відкинемо емоції. Без зміни владної системи — нич не дасть! Чи не так? Влада, певно, вмить створе на базі старого новиј підрозділ, ще гіршиј за попередніј, і в нього ввіјдуть ті ж спецпризначенці, що «прославилися» в «Беркуті». Лише назва зміниться на якусь, либонь, схожу на росіянську. Люди добрі, все ж таки краще мати давнішиј підрозділ ніж щојностворениј! Це як наприклад: мати Державниј Славень України, якиј написано П. Чубинським 1862 року або ж — понівечениј Л. Кучмою 2003 року. Відчуваєте різницю? Звісно, краще мати давнішиј.
    Зовсім оногди українців потішила перемога революціјонерів над спецзагонами «Беркут» під Святошинським РУ ГУМВС у Києві в ніч на 11 січня 2014 року. Сталося це наступним чином. Увечері 10 січня у Києво-Святошинському рајонному суді відбулося засідання, на якому було винесено несправедливиј вирок у справі 3-х членів організації «Патріјот України» — кожен з них отримав 6 років ув’язнення. В цеј час біля суду люди зібралися на пікет. В Києві під час засідання суду близько 500 активістів від ВО «Свобода» заблокували всі виїзди з Києво-Святошинського рајсуду, розбудовано барикаду з метою не випустити автозак зі засудженими. Мітинґувальники намагаються потрапити до суду, співробітники «Грифону» супроводжують суддю. Спочатку мітинґувальників намагалися витіснити міліціянти з «Грифону», але згодом на допомогу їм приїхало 5 автобусів «Беркуту», якиј відразу вискочив з автобусів і почав жорстоко бити людеј кијками. Під судом сталися сутички. Ті, хто назива себе правоохоронцями (беркутці) били всіх, навіть жінок. Люди отримали травми голови, ніг та колін. Зокрема, кілька біјців лупили кијками 75-и річного пана, що приїхав зі Станиславова (Івано-Франківська). Коли один з міліціянтів спробував якось зупинити біјців, що били чоловіка, то теж отримав кијком по голові. «Слава Богу мене, а не когось молодого», — сказав дідусь, що стікав кров’ю. Також під Святошинським судом постраждали журналісти — фотокореспондент «LB.ua» Макс Левін, якому розбили фотокамеру та кілька разів вдарили кијками по ногах, та Олекса Чернишів. Побили ј двох нарідних депутатів-свободівців — Едуарда Леонова, якого повалили на землю та нестямно били ногами та Юрка Бублика. А одного хлопця притисли до металевого паркану, якиј своїми зубцями глибоко увіјшов јому в ногу. Відтак «Беркут» відтіснив мітинґувальників, утворивши «коридор» для автозаку.
    Згодом ці кілька автобусів з «Беркутом» підїхали під Святошинськиј РУ ГУМВС у столиці за адресою: проспект Перемоги 109. Буквально відразу прибули активісти Автомајдану і в них… зламалися автівки, заблокувавши автобуси спецпризначенців. Близько 12-ї ночі тут стояло понад сотню автомобілів. Також люди приїжджали громадським транспортом та на таксівках. Кияни блокували автобуси спецпідрозділу «Беркут», якиј кількома годинами раніше, застосовуючи грубу фізичну силу і використовуючи кијки, відтіснив людеј і депутатів від будівлі Києво-Святошинського рајсуду. Кияни оточували автобуси, вимагали добитися від «Беркуту» правди про їхні подальші дії, вимагали показати документи ј зняти маски. Швидко на місце події підіјшла ј група молодиків у масках, в касках, з палицями, цеглою в руках. В одного була навіть саперна лопатка. Час від часу ці хлопці намагалися бити вікна в автобусах та щось кидати в сторону біјців. Можливо, саме вони і прокололи колеса в автобусах. На зауваження інших учасників акції не робити цього відповідали досить грубо. Біјці стали бити людеј. Туди приїхало ще кілька автобусів з «Беркутом». Сутички почалися в кількох місцях, «Беркут», що підїхав, намагався прорватися до, заблокованих людьми, біјців і орудував кијками.
    До Юрка Луценка підіјшов начальник роти «Беркуту» мајор Добровольськиј. З’ясувалося, що јого з дружиною Іриною Луценчихою він добре зна. Показав посвідчення і сказав, що вони справді заблоковані, а колеса автобусів спущені протестувальниками, і запропонував јому пројти всередину одного з них. Вони зајшли, привіталися з біјцями. Ю. Луценко запитав: «Знаєте мене?» — «Знаємо». «Претензіј нема?» — «Нема». «Додому хочете?» — «Хочемо». Тоді він їм: «Є простиј вихід. Ось нарідниј депутат України і, відповідно до законів «Про міліцію» та «Про статус нарідного депутата», вона має право побачити ваші посвідчення. Покажіть їх їј, вона перепише прізвища, і я ґарантую вам вільниј проїзд». Вони у відповідь: «Ні, ми не покажемо. Вимоги законів знаємо, але не покажемо, оскільки це наша безпека». «Вони називали себе «кинутою 9-ю ротою». Вони говорили: «Нас знищать, нас здали, ми можемо тільки самі себе захистити, тому ми і в масках». Ще говорили, що «ми заручники між двох сил» і «нас кинули як гарматне м’ясо». Зрештою вони відмовилися показувати посвідчення, пояснюючи це в тому числі і побоюванням за свої родини. Вони говорили: «Нас порвуть».
    На початку 1-ї години ночі під час блокування людьми автобусів з «Беркутом» хтось почав штовхати один з них. У цеј момент раптом вискочили з автобусу біјці ј кілька хвилин били кијками тих, хто стояв поруч. Ю. Луценко як міністр внутрішніх справ став між людьми і беркутцями, щоб припинити кровопролиття. Хтось використав сльозогінниј газ. У беркутців полетіли якісь предмети. Хлопець у масці, що стояв недалеко від епіцентру подіј, кинув пляшку. Перед ним стояв ще один хлопець у камуфляжі ј з прикритим маскою обличчям, в руках тримав цеглину. Попри закриті масками обличчя, просили їх не фотографувати, а на питання, що це в них в руках і для чого, відповідали не надто ввічливо. В цеј час якијсь іншиј хлопець в масці встиг відібрати в одного з біјців щит. Дехто, кого ми називаємо час від часу «провокаторами», насправді такими себе не вважають. В своїх очах вони «герої», «вояки», «справжні» на відміну від «несправжніх» борців, українців тощо. У них своє право на правду. Поведінка цих людеј вкрај небезпечна. Вони завжди говорять, «якби не ми, хто б вас захистив», але їх захист ніколи не захища. Завжди навпаки. Десяток або декілька десятків хлопців у пов’язках наскакують, провокуючи беркутню на біјку, а потім розчиняються серед людеј, яких вони реально «підставляють». Серед натовпу, в якому вони зникають, реально неозброєні, неекіповані прості люди, жінки, старі, молодь, журналісти. Під рајвідділ прибули медики-волонтери. З’явились перші постраждалі: одному чоловікові розбили голову, ще один хлопець лежав без свідомості, у нього начебто тріщина хребта — отримав кијком по спині, а коли впав, то біјці ще ј пројшлися по ньому. В результаті зіткнення був нещадно побитиј п’ястуками та кијками (8 ударів) по голові до втрати свідомості Юрко Луценко, якого забрала «швидка» в реанімацію. Згодом дисциплінованою ходою сюди приїхали хлопці з самооборони Мајдану. Як і в «Межигірї» під час автопробігу до хатинки В. Януковича, хлопці стали щільною стіною між біјцями спецпідрозділу ј мітинґувальниками. Таким чином вони не допускали провокаціј та просто необдуманих діј деяких людеј, яким адреналін додавав куражу. Навпроти автобусів стояло најбільше людеј. У випадку, якби біјцям була дана команда всіх лупити — місце це вкрај незручне і небезпечне для мітинґувальників. За спинами — підземниј перехід, в якиј можна впасти за сильної тисняви, далі — паркан. Проходи — вузькі. Але на щастя, обіјшлося лише однією сутичкою. Приїхала Руслана, яка весь час заспокоювала людеј у масках, а також тих, хто був готовиј до занадто рішучих діј, намагалася теж не допустити провокаціј. Вона побачила біля автобусів — навколо купа незахищених людеј, а люди у масках б’ють беркутців по ногах, намагаються вдарити через голови людеј, лишаючись в недосяжності ј фактично прикриваючись людьми, ще ј провокують до біјки тих, хто тримається з останніх сил, щоб не лінчувати недолюдків в погонах.
    Активісти Автомајдану вимагали від взятих в облогу беркутців негајно зняти маски. Після цього акту агресії і побиття біјцями кількох мітинґувальників, до Святошинського РУ ГУМВС буквально протягом 20-и хвилин зїхалася велика кількість людеј. Почали приїжджати нарідні депутати, зокрема, Андріј Іллєнко, Володимир Яворівськиј та інші. Нардепи домовилися з керівництвом «Беркуту», що люди утворять «коридор» і пропустять біјців за умови, що ті знімуть маски ј шоломи. Люди скандували «Покажи ксіву — і вали додому!», «Не будь сцикуном — зніми шолом!», «Будь мужиком — зніми шолом!». Біјці не відразу прислухалися до висунутих вимог, але згодом все ж залишили заблоковані автобуси біля Святошинського РУ ГУМВС і зајшли до міліціјної дільниці. Вони виходили групами. Перші кілька біјців пројшли в РУ в шоломах, дехто з них зняв маску, дехто підняв забрало, дехто проігнорував вимоги людеј. Після того, як друга група пројшла, люди обурилися і заблокували прохід наступніј групі беркутців, що била Ю. Луценка. Вони не розступилися, доки беркутці не зняли маски. Люди кричали «Ганьба!», намагалися самі стягнути з біјців шоломи. Деякі з беркутців, оточених людьми, мали розгублениј вигляд, і якщо не видавалися наляканими, то засмученими і втомленими. Дехто навпаки активно проривався у рајвідділ, не знімаючи шоломів. Всіх їх було змушено відкрити свої обличчя. Всіх біјців, що вчинили побиття під судом, зафіксували десятки фотокамер і відеокамер. Всіх, під охороною активістів, було спроваджено цілими ј неушкодженими через «коридор» ганьби, від автобусів до РВВС. Тепер мета активістів — ідентифікувати біјців, що били людеј під судом, і притягти їх до відповідальності. Коли всі біјці опинилися на території рајвідділу, люди ще не розходилися. Але згодом, десь по 3-ї ранку, автомајданці почали потрохи розїжджатися по домівках, підбираючи тих, хто приїхав громадським транспортом чи на таксівках. Дівчина написала помадою на автобусі біјців «Не пробачу!!!». Хлопці у масках вилізли на дах автобусу, інші щось виводили чорною фарбою на боках транспорту. Цікаво, що якраз тоді вночі виповнився місяць з останнього протистояння активістів і беркутців на Мајдані, що відбулося в ніч на 11 грудня. Звичајно, перемога дісталася великою ціною, позаяк було побито багато революціјонерів, але з таких невеликих, локальних перемог складається велика перемога Еврореволюції.
    На жаль, українцями в Україні помикають як волами: геј (вперед), соб (ліворуч), цабе (праворуч). Що скаже влада, то ј вони виконують, навіть якщо то злочинні накази від Віктора Хведоровича пана Януковича. Але це ж вам, не соб-цабе, круторогі (це я до беркутян)! Все те мені нагадує фільм комедію-вестерн А. Сурикової «Людина з бульвару Капуцинів». Я дивився јого, здається, в кінотеатрі коли служив у СА СС. За тих часів подивитися кіна — було справжнє свято. Так от, усі події у фільмі розгортаються на початку XX ст. в містечці Санта Кароліна (Santa Carolina) на Дикому Заході, де несподівано з’являється місіјонер од кіна містер Ферст (Першиј), що під враженням продемонстрованих комедіј в німому кінотеатрі (синема) перетворює мешканців з пиятиків, бандитів на ґречних, мирних людеј. Але відразу після јого раптового відїзду за весільними дарунками для нареченої, јого порожнє місце зајма містер Секонд (Другиј) з іншим комплектом кінострічок: бојовиками, жахами. В результаті містечко знов кардинально змінюється на банду пияцтва, розпусти.
    Я веду до того, що в Україні коли змінюється влада тоді ј змінюється (пристосовується) суспільство (пристосуванці). Так не можна, шановні громадяни. Це огидно! Треба бути европејцями. Думаю, багатьох дратує, що т. з. меншість у парламенті керує т. з. більшістю. Це аж ніяк не демократія. Реґіјонали підкупили частину депутатів, іншу частину під загрозами приєднали до своєї фракції. В результаті комуно-реґіјональна меншість виявилася провладною більшістю в ВР. Подібне було за часів президентства В. Ющенка, якиј припинив ту практику та розпустив парламент. Тепер, на жаль, за В. Януковича, те саме відновилося. Банда реґіјоналів за суттю не українська, а значить не европејська, через те В. Янукович ніколи не підпише асоціяцію з Евроунією. І не вимагајте даремно це від нього. Потрібно просто заблокувати јого в барлозі і повалити јого нелеґітимну владу. Погодьтеся, коли під час походу Автомајдану до козлячого «Межигір’я» стоятиме міліція з перетятим «Камазами» шляхом, потрібно таким же методом відреагувати, забарикадувавши зі свого боку шлях з «Межигір’я» — приватної резиденції президента В. Януковича. Вони блокують і ми блокуємо. Все просто! Якщо їм можна, то чом нам не можна? Не впускати ј не випускати! Не пікетувати, а блокувати надовго! Українці — европејці, але влада — не европејська, через те вона не реагує на европејські мирні протести в европејськіј державі. Годі вже співати гімни ј махати прапорцями, потрібно діяти. Відаю, це буде најдієвіша акція Мајдану, якого влада вдає, що не добача. В. Янукович не реагує на голос народу. Відтак добаче та відреагує! Якщо з боку В. Януковича силовики підуть на силовиј сценаріј, то Захід повинен обов’язково застосувати санкції проти тієї паскудної банди. Будьте певні, вони програють, від В. Януковича відхиляться јого прихильники, зміниться парламентська більшість, і невдовзі потому будуть призначені перевибори до всіх гілок влади. Зокрема, насамперед треба зняти з посади М. Азарова, якиј каліче нашу мову або взагалі розмовля росіянською. Ця росіянська мова — посміховисько на весь світ. Візьміть до уваги хоча би слова: «виновный, всё, моё, никак, огурец, опёнок, пиво, побегушки, стегать, хлебец, шалить» і т. і. Не кращиј за прем’єра Д. Табачник — міністр освіти і науки, що фальсифікує історію України. А поглянте на В. Захарченка — міністра внутрішніх справ України, що наказує бити мирних демонстрантів у столиці. Загалом, Україна не ма жодного нормального міністра. Весь кабмін відправити в відставку! Ба звісно, вже новиј президент формуватиме новиј ур’яд, а В. Януковичові скажемо: «Вітю, чао!».

    Долучајтеся до Мајдану, краяни! Розумієте, в нашому місті робиться беззаконня. Посадник (мер) нашого міста реґіјонал Віталь Војцехівськиј оголошує, що встановлені великі штрафи 15-20 тис. гривень для тих громадян, хто був і повертаються від Мајдану. Цеј, дарујте на слові, злочинець пријняв політично вмотивоване рішення ј відмовив кандидату від опозиції Леоніду Даценку друкувати політичну рекламу в газеті «Златокрај», бо мовляв не можна друкувати будь-яку критику на адресу Президента В. Януковича, воєводи (голови облдержадміністрації) С. Тулуба та провладного кандидата по цьому округу (реґіјонала) В. Коржа. Проти все те Л. Даценко переміг з величезним відривом на повторних виборах нардепів України в нашому одномандатному виборчому окрузі №197 15 грудня 2013 року. Одначе, і по ціј перемозі в нас не знають, що на моє революціјне вітання «Слава Україні!» потрібно відповідати «Героям Слава!». Я таким чином намагаюся розворушити революціјних дух в містянах, через те зараз вітаюся лише так. Натомість знајомі і незнајомці не відають як відповідати і мовчать або відповідають «Слава Україні!» або питають мене, як вони мають відповідати. І таке невігластво відбувається за 155 км від Мајдану. Що ж в такому разі говорити про далекиј Крим, Донбас, либонь, туди революція діјде аж наступного року. Людеј треба розколошкати зараз, донести правду про Евромајдан, і вони готові вијти зі своїх хат, що були скраю. Очевидно, тоді бандитськіј владі не минеться: брехня, ліцемірство, цинізм, стусани, крев. Хіба мудре українське прислів’я даремно говоре: «В купі і беззубиј собака гавка»? Не здаватися! Позаду неволя, попереду воля — це дієві заходи заохочення для Евромајдану. Наші спільні дії — кожен в своєму місті, містечку, селищі, селі, хуторі — призведуть до перемоги Евромајдану. Будь ласка, не зневірюјтеся у перемозі, і сподівання справдяться. Десятки мільјонів українців загинуло за здобуття незалежності держави, а В. Янукович може враз перекреслити цеј здобуток, якщо надалі керуватиме Вкраїною. Не слід слухати тих, хто каже, мовляв революція не ма лідера, Мајдан завершується. То не є правда! Лідер є, їх аж 3: А. Яценюк, В. Кличко, О. Тягнибок; і великиј Мајдан стоїть! Ба навіть якщо там залишатиметься 1000 чоловік, це буде гострим шпичаком в боці зрадницької влади. А якщо спробують розігнати, відразу на Мајдан вијдуть сотні тисяч революціјонерів. Заздалегіть маємо скласти план діј, і скористатися нагодою та вразити ворога під саму зав’язку, по болючих місцях, щоб мало не здалося! Зрозуміјте, Евромајдан переможе, але він поступово виснажується точковими ударами влади по революціјонерах, в тој час коли влада все більше нахабніє. Чим далі чекати, тим більшими втратами обіјдеться перемога. Від опозиції вимагаю рішучих діј, поки є свіжі сили ј нараз, бо люди не зможуть стояти довіку вічність. Мајдан в любому разі надалі протистоятиме владі та триматиметься до перемоги, яка обов’язково станеться. Мајдан виконав свою первинну місію, він зробив з народу зрілу українську націю, спопуляризував її в усьому світі. Проте тепер настав час цієї нації довести своє право на нормальне існування. Пригадајмо актуальні в сьогодення слова з приспіва Українського Славня першої публікації у львівському часописі «Мета» за №4, 1863 року:
Душу, тіло ми положимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
    І насамкінець хчу сказати: вчорашні ј сьогоднішні революціјні події 19-20 січня 2014 року в Україні, зокрема на вул. Грушевського в Києві, довели, що українці козацького роду на відміну від нерішучих діј лідерів опозиції. Вони можуть сміло протидіяти кримінально-олігархічному клану ПР, що узурпував усю владу. Відбулося так, що близько 10 тис. революціјонерів з 8-о Нарідного Віча «Ні — державному перевороту!» попрямували до Верховної Ради, аби пікетувати там проти нових законів Колесніченка-Оліјника про «узаконення диктатури». Злочинні дії ПР спровокували заворушення в Києві. Почалося з того, що людям перетнули шлях загони «Беркуту» з автобусами і вантажівками. Українці заслуговують на повагу бо ведуть боротьбу за свободу і не погоджуються зі скочуванням України до рівня Білоруси. Молодці! Так тримати! Ви герої України! Вами пишається вся Україна і захоплюється весь світ! А беркутці за використовування водометів за мінусової температури повітря, світло-шумових гранат з паралітичним сльозогінним газом, за шріт, за гумові та пластикові кулі невдовзі будуть відповідати перед українським народом.
    Любіть Україну! Тримајте порох сухим! Бережіть себе! Успіхів! На все добре вам!

    Що робити з «Беркутом» по перемозі Еврореволюції, на думку панства?