Які любите сайти?
- 04.11.10, 12:06
Як часто я бачу вві сні украдені гори,
Котрі стережуть від мене прикордонні дозори, Я там ніколи не був, й хтозна, чи потраплю коли, Хоч ще півстоліття тому мої там батьки жили.Там, на Лемківщині, наші місця святі,
Там, на Лемківщині, ще стоять наші хати. Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті? Чи не зогнили, не зоржавіли хрести На могилах дідів?І я ночами не сплю, мов сновида який.
Я знаю - мій шлях туди не буде легкий. Бо там, де рівняють кордони – там щастя нема, У нас різні закони, та єднакова тюрма.Але там, на Лемківщині, наші місця святі.
Але там, на Лемківщині, ще стоять наші хати. Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті? Чи не зогнили, не зоржавіли хрести На могилах дідів?
Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав вам право вершить нашу долю, наші "старші брати"?
Сповиті гори туманом, хто ж нам їх верне?
Я знаю, десь там, понад Сяном є ті, що чекають мене...
Десь там, на Лемківщині, де стоять наші хати.
Десь там, на Лемківщині, де наші місця святі. Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті? Чи не зогнили, не зоржавіли хрести На могилах дідів?
Молитва людська є неначе дим,
кружляє над селом, мов білий лебідь,
аж стовбуром кудрявим, золотим
розвіється по кришталевім небі.
Молитва людська - це ґотицька вежа,
що виструнена навсторч у блакить,
що захват майстра й біль її мережав -
над гамором юрби німа мовчить.
Молитва людська є немов тополя,
на небо дивиться над ланом жит,
струнка, тонка, самітна серед поля
хитається від вітру та дрижить.
Молитва людська є немов орел,
над хмари вилетить з землі порога,
Аж задрижить, неначе перепел:
побачить вогняне обличчя Бога.
Лемківська громада Прикарпаття вирішила спорудити цього року в обласному центрі дерев’яний храм у традиційному лемківському стилі. Вирішили, що це найкращий спосіб відзначити 65-ліття масової депортації лемків (і не тільки лемків, звичайно) з рідних земель. Варто нагадати, що тоді, у 1945 році, ще задовго до закінчення воєнних дій, на території Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Підляшшя розгорнулась масштабна акція масового насильницького переселення в Радянську Україну. Чим далі, тим жорсткіше діяла влада, бачачи опір народу. Часто військові оточували село і давали людям лише дві години, щоб зібрати найнеобхідніше. А потім за депортованими зачинилась «залізна завіса». Щойно в незалежній Україні з’явилась можливість поїхати у Польщу і бодай побачити рідну землю, але повернення на батьківщину і сьогодні є неможливим.Тому залишається — пам'ять. Пам'ять про жорстоку депортацію, яка роз’єднала родини, зламала долі, обезлюднила край. (Наступна хвиля депортації, т. з. «Акція «Вісла», розсіяла по півночі і заході Польщі усіх, хто ще залишився.) Пам'ять про свою культуру, історію, свій рід. Про гори і долини, мальовничі села, студені потоки, рідну хату, струнку церкву. Власне, майбутня церква і покликана стати таким втіленням пам’яті. А також нагадуванням, що лише духовний стержень не дав лемкам заламатися у драматичних обставинах, зберегти свою гідність, зберегти надію і віру. Лемківський храм також стане храмом єдності. Так історично склалося, що лемки сьогодні належать до різних конфесій. Але у храм будуть приходити і православні, і греко-католики. Ще одне «завдання» майбутнього храму — репрезентувати в обласному центрі лемківську культуру. Адже церква святих Кирила і Методія спроектована за зразком традиційних лемківських храмів, а вони дещо відмінні від дерев’яної архітектури Прикарпаття. Тому новий храм збагатить архітектурний ансамбль Івано-Франківська, а лемкам, які, звичайно, стануть його парафіянами, буде насправді рідним. Ідея спорудження церкви у лемківському стилі — то вже не тільки ідея. Є вже готовий проект, який розробила проектно-архітектурна фірма «Пилипів». Вже відоме місце, де виросте храм — це скверик біля Народного Дому «Княгинин» (вул. Галицька, 38а). Вже декілька лемківських родин навіть пожертвували свої кошти на святу справу. Прийшла весна, час будувати. Можливо, і ви хочете прилучитися до доброго діла, прагнете, щоб і ваша лепта була у новому храмі св. Кирила і Методія? Отож, повідомляємо, що можна особисто передати свою пожертву касиру з комітету спорудження храму або перерахувати кошти на поданий нижче рахунок. Щоб передати пожертву особисто, треба в Івано-Франківську прийти до каплиці святого Юрія-Побідоносця, що у парку Воїнів-Інтернаціоналістів поруч із однойменною вулицею (це колишній піонерський парк). Там кожної третьої неділі місяця о 12 годині лемки збираються на Службу Божу, яку відправляє отець Анатолій Дуда. Всі запитання, які у вас виникли, можна з’ясувати за телефоном 067-351-12-11.
РЕКВІЗИТИ
для зарахування коштів на побудову Лемківського Храму Святих апостолів Кирила і Методія Української Греко-Католицької Церкви в Івано-Франківську:
Отримувач коштів — Релігійна громада Святих апостолів Кирила і Методія УГКЦ м. Івано-Франківськ,
код —36733646
Поточний рахунок — 2600330101480Банк — Філія Івано-Франківське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України МФО — 336503
Призначення платежу: Благодійна допомога для будівництва Храму Святих апостолів Кирила і Методія.