Мисливський палац шенборні

МИСЛИВСЬКИЙ ПАЛАЦ ШЕНБОРНІ

Розказати про враження від відвідування Шенборнівської мисливської "хатинки" - справа невдячна і майже неможлива. Там було класно! - я скажу так, а ви повірте на слово, бо там справді було КЛАСНО. аж занадто!!!,... гарний палац, клумби біля нього... ну а про водойму, що знаходиться
поряд- взагалі мовчу!... дуже класна там природа. Отож, якщо захочете вівідати, ось вам адреса:
Закарпатська область, Мукачевський район, смт. Чинадієве.

отож...
І починається казка вже з самої залізничної станції. Палець даю на відсіч - це найгарніша станція (не вокзал!)в країні, сама схожа на казковий міні-замок.

Далі - через вхід з написом Санаторій "Карпати" у розкішний парк з його більш як 40 видами жителів, серед яких самшит, катальпа, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук та маса інших ботанічних перлин. Ще трохи - і вже за кронами дерев видно високу башту, прикрашену годинником та родинними гербами. Леви. Царі звірів. До речі, в коронах. В такому лігві й справді може жити саме цар. Хоча галявини та алеї навколо всіяні божими кульбабками, які хто йдуть пообідати, а хто просто курсує з процедури на процедуру.

В принципі, санаторій "Карпати" - не зовсім Чинадієве. Саме чи то село, чи то місто лежить за рельсами-рельсами, шпалами-шпалами, тягнучись довгою тонкою смугою чи не до самого Мукачева. Але хай там, нехай буде як є за територіальним поділом: Чинадієве - рідкісний зразок поселення з ДВОМА замковими спорудами, та ще й непогано збереженими. Щоправда, оборонний характер простежується лише в одній. Про неї - на окремій сторінці, а поки насолоджуємося чистим повітрям та красою навколо.

Дещо примітивно в цій оазі пихи виглядають бетонні ведмидиця з ведмежатками та олень, які чатують на гостя замку в різних куточках парку. Якщо це пам'ятник фауні, яка водилася тут ще до того. як Шенборни звели це чудо, то нехай, хоча на цій траві набагато краще б дивилися якісь аполони з афродітами.

А починалося ж все у 1840-му з простої дерев'яної хатинки в урочищі Берегвар, куди володарі домінії графи Шенборни частенько навідувалися відпочити та пополювати, та ще й не одні, а з високоповажними гостями.

Полювати в цих місцях люблять дотепер, судячи з паноптікуму нещасних, беззахистних голівок сарн, які прикрашають ресторанчик на території санаторію. Ціни там, до речі, дуже навіть московські - навіть не київські. От би голови власників рушниць, які поцілили граціозних лісових жертв - та в такий же бестіарій виродків десь на стінах якоїсь сільської колиби! Поїла би там з апетитом та задоволенням, незважаючи на ціни - а я відома жадюга.

Та повернемося до історії зведення замку. На таблиці біля декоративного ставу під трафарет писано, що перенасичений коминами та прикрашений башточками палац - релікт XVIII століття, хоча Д. і І.Поп в своїй відомій книзі "Замки Підкарпатської Русі" стверджують, що замок в стилі романтизму звели на місці старого дерев'яного в 1890-му році. Слова авторів підтверджує і напис над входом до палацу.

Є десь в Німеччині замок, кількість башт в якому співвідносна з кількістю днів в році. Уявляєте - 365 башт! Я от не уявляю. Та і за Чинадіївським романтичним дивом, що неначе зійшло з ілюстрації мушкетерського роману, можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів. Символічно і безглуздо :). Апофеозом алегоричності був колись став: його контури нагадували абрис Австро-Угорської імперії. Є ж в Києві зараз біля університету фонтан у формі України? Ну так от, традиція робити географічні водойми, виявляється, досить давня.

Комини мені сподобались. Таке нагромадження входів зіб'є з панетлику будь-якого санта-клауса! Виглядає цей кам'яний лісок дуже мальовничо, хоча мальовничим тут є все: пузаті відображення хмар у вкритій ряскою воді ставу, архітектурний безлад геометричних форм: балкони, 4 різні за формами башти з бляшаними флюгерами з цифрами "1890", вікна, вітражі в каплиці на другому поверсі, герби з коронами та хрестами...

Хрест на гербі не раптово з'явився. Лотар Шенборн був єпископом Бамбергзьким та архієпископом Майнцьським. Саме з Лотара і почалася в цих місцях династія Шенборнів. А герб з п'ятилисником - свідоцтво володіння частиною Рожмберзької домінії на півдні Чехії.

Просковзаємо всередину. Пускають крізб, крім церкви. Ну, і то вже добре. Дерев'яні сходи. Розкішний камін. Знову геральдичний лев, суворо ковтаючий жуйку "Love is" (забрала і з'їла. Мік вередував, бо хотів її собі. Втішала його, що "Любов - це нести її лижі"). Фотосесія розкішної люстро-жінки. Сідаю попою в камін, тут Мік начинає шалено жестикулювати. От вам мінус цифровика: покі відкриєш. поки режим вибереш, поки наведеш. то манюнька сіра мишка, яка прогулювалася по килиму біля комина, піде собі геть - гуляти в інших покоях. Я як слідопит дослідила траекторію мишачих подорожей: вона вела у кабінет головного лікаря. А ще на території санаторію були ятки з народно-промисловими виробами, де Блека купила з нагоди свого ДН собі національну бісерову цацку на шию за 25 гривень. Видно, лише ізувіри з ресторану тут ламають шалені ціни.

Кого ж цікавить не архітектура, а оздоровлення, най знає, що санаторій "Карпати", розташований в долині річки Латориця, у передгір’ї вулканічного хребта Українських Карпат, має 650 місць і функціонує з 1946 року. Є три спальні корпуси, один з них - в замку, водооздоровниця з ванним відділом і закритим плавальним басейном, концертний зал, дендрарій з джерелом "Красоти". Санаторій спеціалізується на лікуванні хворих з патологією серцево-судинної, нервової систем, обміну речовин, супутньої патології травного тракту. Функціонує реабілітаційне відділення для постінфарктних хворих. Свого часу тут відпочивав відомий американський художник Рокуелл Кент.

В урядових колах Карпатської України було вiдомо про велике зацiкавлення фiрми Германа Герiнга в Нiмеччинi маєтком Шенборна-Бухгайма. Берлiн намагався дiстати маєток легальним шляхом вiд уряду Августина Волошина.

У листопадi 1938 року пiд журналiстським прикриттям «Берлiнер Тагблат» в Карпатську Україну приїхав представник Мiнiстерства закордонних справ Нiмеччини д-р Гофман. Вiн висловив бажання вiдвiдати маєток Шенборна. Разом із представниками уряду нiмець побував на двох великих лiсових пiдприємствах — «Сольвi» i «Латорицi». Особливо його зацiкавила суха дестиляцiя дерева. Увечерi гостя прийняла графиня Шенборн-Бухгайм, яка детально розповiла про своє господарство. У лютому 1939 року в Берлiнi побував мiнiстр Карпатської України Юлiан Ревай. Вiн повiдомив, що уряд Нiмеччини у випадку проголошення карпатоукраїнської незалежностi надасть позику у десять мiльйонiв марок. Але щоб зацiкавити нiмецький капiтал, необхiдно продати маєток графа Шенборна фiрмi Германа Герiнга.

Однак, уряд Августина Волошина поставився до цiєї пропозицiї негативно, i бiльше вона не обговорювалася. Оскiльки доля Карпатської України для Нiмеччини вже була вирiшена, очевидно, йшлося передовсiм про те, щоби законно отримати у свої руки власнiсть Шенборна ще до окупацiї краю Угорщиною. Нiмцi таким чином хотiли випередити угорських конкурентiв. А 10 мiльйонiв марок обiцяної позики була на той час вельми незначною сумою. Ймовiрно, це була просто пастка, аби дешевим способом отримати маєток Шенборна-Бухгайма у свою власнiсть. Проте уряд Августина Волошина у неї не втрапив.

Джерело: http://castles.com.ua/c.html

зацікавило, поїду

25%, 2 голоси

не цікаво

0%, 0 голосів

гарно там, хочу поїхати

50%, 4 голоси

були, сподобалось

25%, 2 голоси

були, нічого гарного

0%, 0 голосів

Авторизуйтеся, щоб проголосувати.