Співтовариство Твоя Україна

Вид:: короткий; повний

Твоя Україна

Продовження теми Порошенко=Янукович

12.01.15, 11:36

Після того, як я поїхала з РОВД, мені подзвонили активісти і повідомили, що Євгена Гурина, 17-річного активіста, про якого я писала постом нижче нема в ІТТ. Справа в тому, що начштабу запевняв, що його туди відправили.
Почала з'ясовувати, де наразі дівся хлопець.
Пізніше начштабу Святошинського РОВД пообіцяв дізнатись і згодом каже, що він уже біля ІТТ в машині, намагаються здати його туди.
На питання, чому досі не здали, адже з часу вивезення з РОВД до цього часу пройшло декілька годин, сказав "не знаю".
А я догадуюсь. Тому, що ІТТ не хоче брати побитого, щоб не брати на себе відповідальність. А РОВД вперто наполягає, що він не побитий, а свідчення нардепа Ігоря Луценка і адвоката Віктора Смалія не більше як їхній політичний піар.
Фото "непобитого" Гурина є на сторінці Смалія.
Не знаю, як факт побиття збираються замняти "правоохоронці" і про що досі домовляються.

Нагадую, хлопця було побито охороною магазину Рошен сьогодні вночі при спробі повішати плакат ""Як тобі смакує кров бійців АТО". Потім його завезли в РОВД і там продовжували бити. Батьків і адвоката Смалія не допускали. Натомість надали безкоштовного (ментівського) адвоката і соціального педагога. На вулиці спіймали кількох людей з пивом, щоб вони були понятими, а їх за це відпустять. В журналі РОВД привезеного хлопця не зареєстрували.
Смалій пробрався до підзахисного мало не з боєм.

Хлопець повідомив адвокату, що йому погрожували прес-хатою якщо він не зізнається у спробі підпалу.

P.S.: чому я думаю, що його не хоче приймати ІТТ саме через побої, бо аналогічна ситуація була кілька років тому з активістом Богдан Тицький. Менти його витягли з маршрутки, кинули в автозак і зразу почали бити, продовжили бити в РОВД. А потім, коли повезли в ІТТ, то там були певні проблеми з прийняттям його туди. Оскільки в ІТТ не хочуть відповідати за чужі побої.

Коментарі: 1

ЯКриворожанка

Янукович = Порошенко?

11.01.15, 22:24

Igor Lutsenko

МЕНТИ. СВЯТОШИНСЬКЕ РУВС
Врешті добрався до компа і по-швидкому розкажу про те, що відбувалося на Святошинському РУВС.
Я приїхав туди, прочитавши у ФБ, що затримали неповнолітнього хлопця, побили і не допускають до нього адвоката.
Зайшов на прохідну і попросив, щоб мені надали змогу поспілкуватися з керівництвом. ППСник на прохідній заблокував вхідні двері, так що я не міг потрапити в будівлю, і почав комусь дзвонити. Усіх міліціонерів, котрі намагалися вийти через центральний вхід, він направляв кудись – мабуть, на чорний хід, щось їм стиха пояснюючи.
Врешті, після хвилин 10 очікування до мене в тамбур, де я вимушено очікував, вийшов якийсь співробітник і протягнув мені телефон. Сказав, що там на лінії – якийсь начальник. Я відмовився говорити по телефону. Сказав – давайте я зайду в приміщення і ми з вами нормально поспілкуємося. Мене нарешті пустили.
Людина у телефоні пообіцяла, що зараз спуститься якийсь слідчий.
Через хвилин 15 спустився.
Сказав о йому невідомо, чи перебуває зараз підозрюваний у РУВС, чи ні (!). Мовляв, його могли забрати на ізолятор тимчасового утримання (ІТТ).
Я йому запропонував – давайте разом пошукаємо. Той навіщось пішов у свій кабінет на останньому поверсі – довелося переслідувати його аж до кабінету і настійливо просити перевірити, чи є затриманий тут, чи ні.
Тимчасом в холл прорвалися хлопці з Смалієм. Смалій сів прямо на підлогу і заявив, що нікуди не піде, поки його не допустять до підзахисного, або покажуть журнал, де записано, що хлопця вивезли на ІТТ.
Журнал не хотіли показувати – ні Смалію, ні мені.
В холл зібралися, здається, усі мешканці РУВС і зачудовано дивилися на сцену.
До мене тихенько підійшов ще один міліціонер. Сказав, що він слідчий і пропонує угоду – нас допустять до хлопця, а ми переконаємо «групу підтримки» залишити будівлю. Тобто, виявляється, нам брехали у вічі що затриманого повезли з РУВС.
Коли нас допустили до хлопця, то виявилося, що його міліціонери таки били. Я бачив сліди на голові – синці і гулі на потилиці, сліди від спроб душити на шиї. А також сині сліди від кайданок на руках.
Я зателефонував до прокурора Києва Юлдашева. Розмови не вийшло – прокурор, здається, вважає, що міліція має право так діяти.
Зараз хлопця продовжують утримувати в неволі, але адвоката вже допускають. Йому немає 18 років, він є неповнолітнім, його звинувачують у навмисному нищенні майна – павільйону «Рошен» на метро Житомирська (я на 100% впевнений що павільйон розміщено там протиправно, як і усі інші МАФи). За версією активістів, вони там хотіли зробити політичну акцію – повісити баннер з запитанням, «Як тобі смакує кров бійців АТО?» - це все та ж історія про бізнес Порошенка в Росії.
Найбільш дивовижним для мене у цій ситуації було відчуття жорсткого дежавю. Рівно рік тому автомайданівцями в тому ж місці було заблоковано Беркут, коли той повертався з-під Святошинського суду. Я брав участь у тих подіях, і зараз бачу те ж саме: Святошинське РУВС, Вітя Смалій, менти, побої.
Здається, Янукович нікуди й не тікав.

Коментарі: 31

ЯКриворожанка

Рімма Білоцерківська про суверенів

27.11.14, 18:34

Рімма Білоцерківська про суверенів

Просили за "суверенів" і медведчуківців? отримуйте?
Те в чому ми живемо важко описати людськими словами.
За Деларацією ООН про корінні народи , корінним http://www.un.org/…/de…/declarations/indigenous_rights.shtml визначено народ ,якиий компактно проживає на територіїї якоїсь держави ( наприклад України) і не має за її межами власної держави .
Дійсно представників саме корінного народу , який компактно проживає в адміністративно –територіальних одиницях України може бути і 10 ,і 20 ,і 100 і т.д. людей ,як це і проголошують « суверени» і дійсно кількість представників корінного народу на багато менше ніж кількість жителів- громадян України представників інших національностей ( українців, руських, грузин, і т.д.),що проживають на території цієї адміністративно –територіальної одиниці і які складають конституційну територіальну громаду власника національного багатства України.
Оскільки корінні народи не мають власної держави так як не мають власної території тому за Деларацією ООН про корінні народи, саме корінний НАРОД , має право на самовизначення ідентифікацію,як суверенний НАРОД.
http://proskurov.info/…/10054-hazeta-proskuriv-samozvantsia…
І як наслідок корінні народи не можуть мати територіальну громаду, оскільки взагалі не мають своєї власної території .
Для того щоб ідентифікуватись ,як корінний народ на території України треба,як мінімум знати назву того корінного народу , якої не знають представники корінного суверенного народу титульної нації ,”суверени” невідомої назви, як і самоутворені лнр і днр.
На відміну від корінних народів , народи які мають власну державу і є представниками націй національних держав у тому числі і українська нація , є народом ,що має власну національну державу Унітарну республіку Україну, тобто мають ДЕРЖАВНИЙ суверенітет.
Якщо прослідкувати за “суверенами” з 1996 року то побачите ,що ці ділки від пана Брильова ( помічника Кучми ,а саме він має відношення до не встановлення конституційного ладу в Україні 1996 року і не оформлення НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ на її ГРОМАДЯН ) будували екстериторіальні утворення , що було правильно для корінного народу ,що немає своєї власної території.
А з 2012 року коли почався рух на встановлення конституційного устрою через утворення територіальних громад зі статусом власника національного багатства України почали утворювати "територіальні громади корінного народу".
З червня 2013 року «суверени» об’єднались з паном медведчуком ( що був радником Кучми 1996 році і тому так само має відношення до не встановлення конституційного устрою в Україні) і пані семенюк-самсоненко ( головою фонду держмайна України ) і почали рух на федералізацію України http://dobro-kherson.blogspot.com/2013/03/blog-post_19.html
А потім вж в 2014 році з використанням права корінних народів з НЕВІДОМОЮ НАЗВОЮ у бідь-якій кількості мати право на самовизначення і суверенітет і замість екстериторіальних утворень ( так як корінні народи не мають своєї території і держави) утворили із 3- 10 людей прдставників “корінного народу” невідомої назви територіальні громади ,яких бути не може оскільки територіальні громади за ст.13 ,14 та 142 Конституції визначені ,як утворення вже самовизначеної української нації ,яка має ВЛАСНУ територію і ВЛАСНУ національну державу.
Потім ті “територіальні громади” “корінних народів” невідомої назви провели свої з,їзди в Луганську і Донецьку і проголосили референдум для “корінного народу” невідомої назви ,але провели референдум за участю інших осіб громадян України всіх національностей що проживали в цих областях і які дійсно за ст.13 ,14 та 142 Конституції є ВЛАСНИКАМИ землі і членами територіальних громад ВЛАСНОЇ держави Україна і у “утворили” лнр і днр “ суверенні народні республіки корінних народів невідомої назви”.
Лнр і днр “утворили” багатослойними злочинними підмінами :
1. “корінним народом ” який немає ні власної назви, ні власної землі , ні власної держави визнали громадян ( власників національного багатства України ) ;
2. територіальні громади, власниками яких за ст.13,14 та 142 Конституції України є ВСІ громадяни України ,що проживають в адміністративно-територіальних одиницях визнали власністю 3-10 представників “корінного народу невідомої назви”,який взагалі не може мати територіальних громад ,а може мати тільки екстериторіальні утворення ,оскільки не має ні власної землі , ні власної держави ;
3. “держави” “корінних народів невідомої назви” лнр і днр “утворили” через референдум проголошений на з,їзді “територіальних громад корінних народів невідомої назви” і провели референдум вже не “корінного народу невідомої назви”,а громадян України.
Тому ті громадяни України власники НАЙБІЛЬШОГО Національного багатства Українив світі ,які повелись на заманухи “суверенів”, медведчука і “територіальних громад із 3-10 представників корінного народу невідомої назви “ без власної землі і власної держави і зробили о той заколот шляхом :
1.отримання паспорта суверена “корінного народу невідомої назви”;
2. шляхом проведення “загальних зборів територіальної громади корінного народу невідомої назви” із 3-10 осіб і делегування на з,їзди в Луганськ і Донецьк представників від “загальних зборів територіальної громади корінного народу невідомої назви”;
3.шляхом проведення з,їздів представників “загальних зборів територіальної громади корінного народу невідомої назви” проголосили референдум для представників “корінного народу невідомої назви”.
А референдум представників “корінного народу невідомої назви” 12 травня 2014 року провели ВСІ інші громадяни України ,які так само в день 12 травня 2014 року визнали себе представниками “корінного народу невідомої назви”.
Саме тому і “конституції лнр” ви не знайдете нічого про їх національне багатство лнр, оскільки “корінний народ невідомої назви” немає ні власної землі , ні власної держави.
І власне лнр нічого законодавчо не порушило , оскільки на землю і державу не притендує , але було би так ,якби була назва у того корінного народу ).І не було би війни.
Що ж з громадянами України робити ,які себе визнали представниками “корінного народу невідомої назви” без землі і без держави ?
А нічого не робити , Оскільки ми всі 46 млн. живемо ,як “корінний народ невідомої назви” без власної землі ,і без власної держави в Україні вже 18 років 1996 року вступу в законну силу Конституції України , оскільки не оформили ні своє право власності на Національне багатство України ,як мінімум землю і як наслідок своє ПУБЛІЧНЕ право власності на ДЕРЖАВУ , національну Унітарну республіку Україну.
То може лнр і днр поділом нас остаточно оформив ,як “корінний народ “ без власної назви ,без власної землі ,і власної держави? Може ми на те заслуговуємо? І далі той процес пішов в Хмельницький, Львів там так само представники УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ національної держав України ,визнають себе корінним народом та “суверенним народом”.
Хворе суспільство? Чи люди?
Дійсно хворі на : лінь ,невігластво, підмінний патріотизм.
Коли представник УКРАЇНСЬКОЇ нації НАЦІОНАЛЬНОЇ держави УКРАЇНИ,яка має ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ замість того щоби в кінці кінців за 18 років взяти і оформити на себе Національне багатство України і стати власником ЗЕМЛІ , власником ДЕРЖАВИ , ДОБРОВІЛЬНО визнає себе , “корінним народом “ без власної назви ,без власної землі ,і без власної держави і хоче замість державного ,що вже має “народного суверенітету” то коментарі тут зайві.
І привести його до тями і Бога можливо тільки вже війною , то не я говорю, то Біблія.

Коментарі: 19

ЯКриворожанка

Зайва хромосома

20.11.14, 08:25

Не моє. Скопіювала з фейсбука.

Дмитрий Петрович

Однажды, после очередного выпуска новостей, жена сказала: «Посмотри на этих несчастных людей. У них больше ничего нет, ни домов, ни денег, ничего. А теперь власть забрала у них даже пенсии. Неужели тебе их ни капельки не жалко?» В ответ я промолчал, вспоминая одну историю, приключившуюся со мной накануне.
Недавно на вокзале ко мне подошел бомж, и попросил пятерку «на билет». Настроение было немного лирическое, и я отвел его в близлежащую наливайку, купил ему чекушку водки и чебурек. Бомж чрезвычайно обрадовался, немедленно выпил, закусил, и стал со мной общаться. Когда в процессе разговора бомж понял, что я тот, кого русосми называют «биндеровцем», его радушие иссякло.
- А я ненавижу вас, укропы!- шамкая, процедил мой собеседник. Затем плеснул еще водки в стакан, махнул, занюхал рукавом и громко рыгнул. - Вот увидите, Мариуполь наш будет!
- То есть ты хочешь, чтобы сюда ДНР пришла? – недоуменно спросил я.
- А то! Жизни с вами нет, биндеровцы!
- Но ведь ты понимаешь, что если сюда придут твои ополченцы, город будет разрушен?
- А вы, хохлы, нас не бомбите, и ничего не разрушится! Это вы города разрушаете, а не ополчение!
- Хорошо, - терпеливо сказал я, - пусть так. Но ты ведь должен понимать, что украинские войска будут бомбить Мариуполь в любом случае, если город захватят террористы.
- Будут, как же, - злобно сплюнул на грязный пол бомж.
- Но ты все равно хочешь, чтобы ДНР пришли. Почему? Ведь сейчас город цел, все работает. А если придут твои друзья, все будет разрушено. По подвалам сидеть будете. Жрать не будете неделями. Ни света, ни воды. Тебе-то плевать, ты на теплотрассе живешь. А людям как?
Бомж ненадолго задумался. А потом махнул рукой, одним глотком допил водку, скупо поблагодарил и засеменил прочь. Отойдя на приличное расстояние, он крикнул мне грязное ругательство и скрылся за углом. А я остался размышлять, что же происходит в головах у людей? Как они потеряли способность трезво мыслить. Может, дело вовсе не в зомбировании? Ведь у бомжа нет ни телевизора, максимум радио, да и то, ловящее только радиостанцию Эра. Но где-то же он набрался всей этой сепаратистской херни?
Как получилось так, что люди, которые видели войну и все ее лишения собственными глазами, которые вынуждены были сбежать от войны, хотят привести ее на новое место? Ведь должно быть ясно даже самому законченному кретину, что где будет сепаратизм – там будет война. Но нет, они приезжают в мирные области, и умудряются митинговать за сепаратизм и там. Они все так же искренне верят в добрые намерения «ополченцев» и в сатанинскую хунту. Почему?
Все просто. Эти люди – долбоебы. Не зомбированные, не заблудившиеся, не потерянные. Они не ошибаются, они не сбились с пути, они не «такие же граждане, просто одураченные». Они – долбоебы. Возможно, в этом виновата пресловутая 47 хромосома, так называемая «хромосома русскости». Может быть – пьющие родители. Может быть – сильная травма головы. Так или иначе, эти люди необучаемы. Неспособны логически мыслить. Твари, неспособные учится на собственных ошибках, не говоря уже о чужих. Бесперспективный, безынициативный скот.
Так почему мне должно быть их жалко? Почему мое сердце должно разрываться от жалости к тем, кого, как пишут СМИ, «обездолила и ожесточила война»? Нет, нет, и еще раз нет, я никогда не пожалею ни одного обмудка-«новоросса». Они, подобно тому бомжу, просят подачек у Киева, а получив ее, плюют в спину и сыплют проклятиями. Они первые вонзят мне нож в спину, сколько бы чекушек и чебуреков я им не купил. Они – предатели.
А тот бомж, хоть и не относился к переселенцам, сам того не подозревая, стал для меня олицетворением скотоуебищного осознания действительности, протухшей системы ценностей и абсолютной неспособности к критическому мышлению всех лишнехромосомных. Он – икона русского мира, квинтэссенция бытия рузке выблядков. Такова суровая реальность наших дней, и покуда будет так, я не пролью ни одной слезы над убитым руснявым скотом в зоне проведения антитеррористической операции.

Коментарі: 14

ЯКриворожанка

За час АТО лісівники закопали в пісок 20 мільйонів гривень

16.11.14, 23:37

У дні війни держава припинила фінансування охорони природи, проте продовжує фінансувати її знищення. В той час, як більшість українців займаються матеріальною допомогою бійцям нацгвардії та постраждалим у зоні АТО[1], лісогосподарські підприємства досі витрачають державні кошти на протизаконні безглузді роботи.

За 9 місяців поточного року сума коштів, витрачена на лісорозведення (тобто виключно створення нових лісів там, де їх не було, без врахування посадок лісу на місцях вирубок!) становить 32 437 600 грн, з яких в областях степової зони - 21 06 2600[2]. Екологи впевнені, що дана стаття витрат здійснюється в багатьох випадках протизаконно, а крім того – є закопуванням грошей в пісок.

Нагадаємо, що у 2013 році Державна фінансова інспекція викрила в 9 областях лісові господарства, що саджали ліс на території степу без необхідних для цього документів. Загальна сума завданих збитків – понад 6,5 млн грн[3]. За даними НЕЦУ, нові лісові насадження неодноразово створювали на цінних степових ділянках, навіть не оформивши їх як власність лісових господарств. Лісники такі свої дії лісників пояснюють потребами збільшення лісистості, але насправді це нецільове використання бюджетних коштів, що є ознакою корупції. Коли порушення такого ж типу були виявлені і під час попереднього аудиту, на зауваження Держфінінспекції Держлісагенство повідомило 13.06.2011, що всім лісгоспам, якими не мають земель для лісорозведення, будуть виділені кошти на їх оформлення. Як бачимо, за наступні чотири роки цього так і не відбулось.

Підприємства Держлісагенства, що фігурують у цій історії, за висновком Держфінінспекції порушили Лісовий та Земельний кодекси, Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, Порядок складання, розгляду та затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ та Порядок використання коштів державного бюджету, виділених на залісення земельних ділянок.

- Залісення степів є однією з найбільш драматичних природоохоронних проблем. Лісівники саджають ліси на нових землях лише для того, щоб освоювати бюджетні кошти. – розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Більше половини нових дерев, посаджених у степовій зоні, гине ще в перший рік. Таким чином щороку можна саджати заново, викачуючи кошти з бюджету.

- Проте непомірно страшним є вплив степового лісорозведення на природу. Степ – це ландшафт, який у Європі визнаний перебуваючим на межі зникнення. В Україні у своєму первозданному вигляді степи зберіглись менш, ніж на 3% його колишньої території. Степові чорноземи нині майже повністю розорані з сільськогосподарських міркувань. Кожен третій вид рослин чи тварин, занесений до Червоної книги, – степовий. І саме тут, у степових балках здійснюється лісорозведення, оскільки ці ділянки не використовуються у господарстві і не мають власників. – додає Олексій Василюк.

Екологи звернулись до Уряду з проханням припинити фінансування програми «Ліси України» з якої здійснюються видатки на лісорозведення, до завершення АТО.

- Ми вважаємо, що зупинити фінансування цієї шкідливої для природи державної програми більш логічним кроком ніж навіть ті, на які вже зважилась Держава. Нагадаю, що внаслідок зменшення бюджетних видатків, 80% працівників Державної екологічної інспекції відправлені у відпустки за власний рахунок, а національним паркам Мінприроди рекомендує зменшити витрати на 70%[4]. – пояснює доцільність пропозиції Василюк. – Таким чином, у дні війни держава припинила фінансування охорони природи і продовжує фінансувати її знищення.

Детальніше: www.pryroda.in.ua/step

Коментарі: 0

ЯКриворожанка

Початок реформ чи продовження безчинств прокуратури?

22.08.14, 14:58

Станом на 22 серпня Президентом підписані усі чотири загрозливі закони, проти яких виступали правозахисні організації та ініціативаReanimation Package of Reforms. Два з цих законів - прямо порушують Конституцію України. Інші - порушують міжнародні стандарти та права людини.
Звертаємо увагу, що ці закони приймались як такі, що вирішують проблеми військового часу, але жоден з них не визначає строк дії норм закону, а отже діятимуть вони і після завершення АТО. Кожен з цих законів принесе набагато більше загроз для громадян, аніж користі. Правозахисники пропонували Президенту, як можна вирішити ті самі проблеми не порушуючи Конституцію, але їх думка не була почута, на жаль.
Нагадаємо:
Законопроект №4312а (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51738) передбачає «превентивне» затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, без будь-якого рішення суду до 30 діб, таким чином правоохоронні органи можуть без відкриття кримінального провадження протягом 30 діб утримувати людину під вартою без рішення суду. За таких умов особа не має жодних гарантій від свавілля, зокрема вона буде позбавлена права на захист, права не свідчити проти себе та презумпції невинуватості.
Законопроект №4311а (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51737) дозволяє прокурору без рішення суду самостійно санкціонувати арешт особи на строк до 30 діб, обшук, доступ до речей чи документів підозрюваного, відеоспостереження, прослуховування телефонних розмов та перегляд листування. Водночас, відповідно до Конституції, арешт або тримання під вартою, обшук, порушення таємниці листування та телефонних розмов здійснюється виключно за вмотивованим рішенням суду. Крім того Конституція забороняє будь-яке делегування функцій судів, а також обмеження права на особисту недоторканність навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Замість делегування функцій суду до прокуратури доцільно законом забезпечити діяльність слідчих суддів у зоні дії воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції.
Законопроект №4310а (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51736) надає працівникам міліції право застосовувати без попередження фізичну силу, спеціальні засоби і зброю у районі проведення антитерористичної операції. Таке рішення є узаконенням невиправданого насильства, що може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю непричетних до терористичної діяльності осіб. Чинне законодавство уже визначило, що учасники антитерористичної операції можуть брати участь у затриманні осіб, а у випадках, коли їх дії реально загрожують життю і здоров’ю заручників, учасників антитерористичної операції або інших осіб – знешкоджувати їх. Такі положення є достатніми та не потребують розширення стосовно підстав та умов застосування зброї.
Законопроект №4446а (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51912) вносить зміни і доповнення до Закону України «Про прокуратуру» і тим самим повністю відновлює у структурі органів прокуратури України систему військових прокуратур. В той же час вилучення із структури органів прокуратури військових прокуратур відбулося у 2012 році на вимоги стандартів Ради Європи у сфері реформування прокуратури.

Я так розумію, що це демократія по-Порошенківські.

Коментарі: 3

ЯКриворожанка

блог Тані Чорновол

21.08.14, 10:32

Завтра напишу заяву. Хтось буде кепкувати – уряд і так доживає останні місяці перед виборами. Я згодна: звільнятися треба було раніше. Проте так хотілося доробити початі справи. Так хотілося зробити конкретні корисні речі для України. А тепер прийшло чітке усвідомлення – моє там перебування було ДАРЕМНЕ.

Бо не має в Україні політичної волі на безкомпромісну, широкомасштабну війну з корупцією. Навіть, якщо це стосується гвардії Януковича. Не люструвати їх треба, а саджати, їх активи повертати державі. І не лише тих, хто офіційно були при владі, а в першу чергу тодішніх "смотрящих", які навіть під закон про люстрацію, що у ВР не підпадають. Але генпрокуратура давно нікого не арештовує, а навпаки загальмовує справи...

Певно я себе буду картати все життя, чому не поставила таку очевидну крапку раніше. Я могла би останні місяці бути поряд з чоловіком,бути собою, бути в справах. Корисніше для країни бути рядовим, ніж урядовим уповноваженим при відсутності політичної волі...

В принципі рішення поставити крапку я прийняла під час останнього перебування в батальйоні "Азов". Однак повернулася в Київ сподіваючись доробити кілька справ, яким не вистачало останнього поштовху. Як я ПОМИЛИЛАСЯ. Я так їх і не зробила, а чоловіка не стало.

Я опишу кілька марудних днів перед КІНЦЕМ для розуміння.

Зокрема, в позаминулу середу Мінюст намагався винести на Кабмін законопроект про створення спеціалізованого силового (слідчого) органу протидії корупції. Таке собі міні ФБР. Я двома руками "за". Коли на Майдані оголосили про призначення мене керівником неіснуючого Антикорупційного бюро, мова якраз йшла про створення відповідної структури.

Законопроект про створення такого органу я вже раз презентувала на засіданні Кабміну. Однак Мінюст подав на Кабмін інший законопроект – дітище "Удару" (нардепа Чумака та заступника мінюсту Рябошапки), який був написаний ще в часи Януковича. Родзинка цього чудо-проекту в тому, що він дозволяє новоствореному органу не чіпати священу корову (не розслідувати корупційні справи можновладців), а... громити приватний бізнес. (Виявляється мало у нас силових структур, які тиснуть бізнес! Треба ще одна?)

При чому "бомба під бізнес" хитро закладена у перехідних положеннях законопроекту. Там чітко прописано, що слідчі Національного бюро антикорупційних розслідувань здійснюють розслідування злочинів здійснених в приватному секторі, якщо розмір предмету злочину або завданої шкоди перевищує в 500 раз мінімальну зарплату (600 тисяч грн. на сьогодні)

Якщо є така можливість, хтось може повірити, що слідчий НБАР почне розслідувати корупційні дії Президента чи генпрокурора? При чому можна не чіпати великий бізнес – досить "боротьби з корупцією" в середньому. Тобто це найгірше, що може бути.

Щоб не допустити прийняття такого "жаху" я примчалася з АТО, хоча внутрішньо вже була налаштована писати заяву на початку серпня.

Жах, полягає ще й в тому, що окрім "Удару" цей законопроект лобіює цілий перелік громадських організацій та активістів (у них комерційний інтерес – грантові гроші, а також хворі амбіції та вроджена підлість) та навіть ЗМІ. (Це ілюстрація, що кривавий Майдан, нас не вилікував. Хворим залишається не лише політикум, а також громадський сектор, надзвичайно залежними та заангажованими є ЗМІ. Наприклад, розмову Шепелева, яку я оприлюднила в блозі, перед цим відмовилися надрукувати аж чотири сайти. Далі я вже не зверталася – принизливо).

В середу вдалося добитися того, що міністр юстиції Петренко пішов мені на зустріч та запевнив, що в наступну середу мінюст подасть законопроект, який я вже презентувала на Кабміні. Довелося лишатися в уряді, ще на тиждень.

Тим паче нагальних справ було неймовірна кількість. В четвер намагалася переконати мінюст, що нам потрібно переймати світовий досвід встановлення бенефіціарів (справжніх власників бізнесу). В усьому світі цю інформацію офіційно збирають банки під час відкриття юридичними особами рахунків. Такий підхід працює адже бізнесмени не ризикують оформлювати рахунки на підставних осіб, а якщо і оформлюють, то на вузьке коло надійних людей. Тому в Західному світі з такою легкістю були встановлені та арештовані рахунки Фірташа, Іванющенка, Клюєва. А в нас вирішили винайти велосипед з квадратними колесами – зобов'язати бізнес відкривати власника (фізичну особу) в єдиному реєстрі підприємств. Який результат? Попіаримося, а потім отримаємо в реєстрі інформацію про цілу армію підставних осіб замість справжніх власників бізнесу. Для чого?

В п'ятницю проводила прес-конференцію, щоб попередити злочин: не дати Курченку з Коломойським вивезти з Одеського НПЗ арештовані нафтопродукти Курченка. Оприлюднила одну їх схему, але не факт, що вони вже не працюють над іншою. У цій війні за 1 млрд. грн. для держбюджету крім МВС мені ніхто не допомагає.

В п'ятницю також був урядовий комітет. На ньому мусила розглядатися, ще один важливий мені проект Постанови, який мусив відмінити постанову уряду Азарова N231, що запустила функціонування корупційної монопольної схеми відомого нардепа "батька тендерної мафії" Антона Яценка.

Однак секретаріат Кабіну вніс проект в додаткові питання. І я переконана, що це невипадково. Бо у Яценюка була важлива зустріч на 17 годину, тому черга до проекту не дійшла і це просто жах.

Адже корупційна схема Яценка в сфері оцінки для цілей оподаткування грабувала українців 20 днів при минулій владі, а вже 5 місяців грабує при нинішній.

І це при тому, що ще на початку червня прем'єр Яценюк розпорядився – "терміново відреагувати". Я взялася за роботу разом з Мінюстом. Ми розробили проект постанови. Погодили з усіма міністерствами. Далі проект зайшов в секретаріат Кабміну і... ВСЕ. Як чорна діра. Місяць минув, а результату немає.

Відповідальність за це повинен нести міністр Кабінету міністрів Остапа Семерака. Це особливо не відома загалу урядова особина,але з досить вагомими важелями впливу. Міністр кабінету міністрів має в своєму розпорядженні бюрократичний інструмент, який дозволяє тягнути час з прийняттям підзаконних актів в яких він по якимось причинам не зацікавлений. Так сталося і з проектом постанови, яка ламає корупційну схему Яценка.

Я знаю, що Яценко бігає по кабінетам і щедро пропонує хабарі. А ще, я впевнена, якщо не проходять атикорупційні ініціативи, причина одна – корупціонери "занесли бабло". В інші пояснення я не вірю, вони -лукаві.

В минулу середу я ховала свого чоловіка, а Кабміні в цей час відбувалося засідання уряду. І навіть в такий день там не пройшли ініціативи, над якими я билася місяцями. Ні законопроект про створення силового антикорупційного органу, ні постанова знищення корупційної схеми Яценка. (Я впевнена Яценко "заніс" гроші. І для мене вони в крові мого чоловіка. Вона тепер на твоїх руках – Семерак?)

***

Я не даремно так детально розписала моє життя в останні дні життя мого чоловіка. Підлість, бюрократичне болото випивало всі соки, я була пригнічена проблемами, роздратована безрезультатністю, що навіть не подзвонила йому напередодні. І тепер все життя буду себе картати.

В суботу, в останній день його життя, мене психічно добили ще дві новини. Я з'ясувала, що організатор ескадронів смерті на Майдані, спонсор сепаратистів Юрій Іванющенко, продовжує будувати нове "Міжгір'я". Камази завозять дорогий мармур для облицювання житлового будинку на тисячу кв. метрів в Конча-Заспі, митці продовжують писати пухкеньких янголів на стелі сусіднього палацу для прийому гостей, а охоронці хваляться, що будівництво "кришують" люди від Кличка. (Я маю додаткові факти, які підтверджують щирість їх слів).

І потім знову розмова з міністром кабінету міністрів Семераком. Я дізналася, що він скоротив апарат урядового уповноваженого з трьох до двох людей. Уявіть -дві людини...Наче в цій країні взагалі не існує такого явища, як корупція!!!

А керівником управління корупційних ризиків в секретаріаті з яким я вповноважена працювати Семерак призначив Андрія Жовнера. Зі мною цей кандидат жодним чином не погоджувався, бо думаю Семерак його погоджував з іншими людьми. Жовнер в свій час був довіреною особою на виборах Артема Пшонки та працював в генпрокуратурі Пшонки-старшого, керівником управління захисту... прав та свобод громадян. І це в часи Майдану!!!

Однак найгірше, це навіть не окремі факти, а причина підленької поведінки міністра Кабінету Міністрів, від якого я нажаль дуже залежна, бо не є членом уряду. А причина проста – позиція відносно мене прем'єра Арсенія Яценюка. Семерак виляє хвостиком, і повзає на пузі перед усіма, хто в ходить в орбіту Яценюка, а інших для власного самоствердження він завжди готовий вкусити за гомілку.

Взагалі Яценюк – це головна причина чому мені вже давно треба було звільнитися з уряду. Справа в тому, що прем'єр і урядовий уповноважений з антикорупційної політики працюють в одному приміщенні, але при цьому взагалі не перетинаються.

Яценюк просто не вважає за потрібне працювати з уповноваженим з антикорупційної політики. Я не можу озвучити йому, якусь проблему або питання, я не учасник вузьких нарад за участю прем'єра в профільних питаннях: антикорупційного законодавства чи стосовно знищення окремих корупційних схем. Про результати таких нарад я дізнаюся останньою. Тоді навіщо весь цирк зі мною?

Хоча це зовсім не означає, що Кабмін геть не бореться з корупцією. Яценюк намагається отримати додаткові надходження в бюджет, а для цього треба ламати корупційні схеми. Я свідок, що чимала кількість корупційних схем знищена цим Кабміном. Функції антикорупціонера в уряді в основному виконує міністр фінансів Шлапак.

Стосовно мене певно Яценюк вирішив, що з мене достатньо ролі ганебного стовпа. На Майдані, всій країні він повідомив, що Чорновол відповідає за боротьбу з корупцією, от прапор їй в руки, нехай і відповідає. Я насправді готова нести негатив, я цього не боюся. Мені головне для себе усвідомлювати, що я корисна для країни. Проте тонути в бюрократичному болоті, в цьому не має нічого корисного.

Я все сподівалася налагодити контакт з Яценюком. Справа в тому, що на мою суб'єктивну думку Яценюк – хороший прем'єр, на своєму місці. Але мої зусилля виявились марними. Чому? Може тому, що виглядати в очах суспільства Яценюк хоче ще кращим. А це зв'язує руки. Адже почни наприклад війну з олігархами, тебе демонізують ЗМІ, що належать олігархам. А народ повірить не справам, а "телеку" і будеш ти найгіршим прем'єром. Така правда життя в нашому хворому суспільстві, де на для безкомпромісних дій потрібна готовність до повної самопожертви. А її не має.

Саме тому, в час, коли я кричу, що Юрій Бойко намагається витягти (вкрасти) з "Нафтогазу" газ вартістю 2 млдр. доларів, я зустрічаю цього пана, не де не будь, а в Кабміні. Саме тому, Кабмін не може продати арештоване пальне Курченка, адже це викликає роздратування Коломойського, бо той вирішив, що це його паливні матеріали. Саме тому, я не можу зламати корупційну схему квотування експорту металобрухту, що грабує бюджет в інтересах Ахметова- Пінчука.

І це тільки з того переліку справ, якими я опікувалась. І мені такі правила гри гидкі. Тому я звільняюсь.

Я не хочу бути лялькою, я не хочу займатися самопіаром, а також скочуватися до тупого критиканства. Тому звільняюсь.

Хоча повторюся: уряд не є поганим. Просто наша країна така ще хвора, ще мало патріотизму, що навряд чи можна чекати кращого від влади на даний момент. Так, влада хвора корупцією, політичними інтригами і бозна ще чим. А суспільство, в якому мастер піару на крові – Ляшко має найвищу електоральну підтримку – здорове? Я стикнулася випадками того, як колишні близькі колеги журналісти проявили шокуючу підлість, побратими з якими на Майдані ходила під кулі, раптом опісля перемоги потягнулися до красивого життя...

Можна перераховувати багато аналогічних прикладів. Майдан не очистив нас. Він тільки став початком важкого шляху. По-суті, Майдан і АТО, є аналогом надвисокої температури, яка бореться з хворобою організма України, але так само загрожує його і вбити. Однак той факт, що Україна ще жива дає високий шанс на позитивний результат. У війні, у крові, у кризі нині народжується наша нація.

Я вірю, що все буде добре для країни (хоча може короткочасно стати і гірше) і ми ще дорого ми заплатимо, і ще багато помилок зробимо.

Головне не втрачати гідності і духу боротьби. Краще бути самою, ніж бути з підлими. Краще бути ніде, ніж лялькою в кабміні. Це не гідно, це беззмістовно і безрезультатно. Може я себе, ще знайду... І дякую Кабміну за досвід, за знання, як працює державна кухня.

Тільки такий неймовірний жаль, що я не прийняла це рішення раніше. Я була би собою. Я би мала кілька місяців ЖИТТЯ. Я би може порятувала мого Миколу. Адже попередньо ми домовилися бути разом. І дев'ять днів тому він помер не від кулі, а від того, що втратив кров. Мене не було поряд і я не перетягнула жгутом його ногу.

А ще я винна, що дозволила цьому бюрократичному болоту мене засмоктати, що в останні дні життя він не відчув мою підтримку. Мені було не до нього, я жила війною з бюрократією в тому клятому будинку на Грушевського. І тепер я просто тупо ненавиджу те життя.

Останні дні я прокидаюся з жахом. І уявляю, як в останній світанок він спостерігав, як над соняшниковим полем розливалося червоне марево і зі сторони Московії сходило сонце. Тоді він встав раніше за всіх. Певно думав про смерть. Мені розказали, що, коли батальйон виїжджав з бази, він зауважив побратиму, що його годинник зупинився. "Поганий знак", – сказав він. Він справді в таке вірив. Саме тому він не спав і о 4.33 ранку написав мені СМС: "Я тебе люблю".

Коли він "клікнув" відправити, під Києвом, майже за тисячу км. на захід, де ще була темна ніч, на тумбочці біля мого ліжка телефон прожужав прихід СМС.

Я схопилася, але так не зрозуміла, що мене підняло. Підійшла до сина, але малюк був сухий.

Сон не йшов. Він не йшов багато годин, бо це Микола намагався дотягнутися до мене ниточками думок, але я думала про Семерака, про Яценюка, про справи, які не йдуть, в моїх думках урядовий уповноважений бився головою об стіну, я так і не згадала про чоловіка, що мене так любив.

А йому так потрібна була моя підтримка, тільки її можна було протиставити фаталізму.

До телефону я підійшла тільки пізнього ранку. Коли я читала слова любові від нього, він вже годину, як був мертвий і писала відповідь: "Я тебе теж дуже люблю" я вже мертвому.

Моє СМС пішло в нікуди. Я не знаю де його телефон. Певно залишився в залитих кров'ю штанах, які викинули медики. Яке це вже має значення...

А далі був морг Маріуполя, його скляні очі горіхового кольору. Я підняла покривало з його ноги, я хотіла лишити собі шматину з його кров'ю і побачила невелику рану, від кулі невеликого калібру, яка була перев'язана лише бинтом. Виявляється це він сам себе перев'язав. Певно він забув жгут... Ми завжди виправляли помилки один одного, ми були командою. Він стік кров'ю, бо мене не було поряд. Бо я ВЧАСНО не написала заяву про звільнення. Хоча в мене стільки було часу. Я мусила це зробити ще в травні місяці, коли я вперше вирішила, що це не моє, що моє місце в АТО. Він звісно не вітав це,звісно був проти, але приймав, бо єдиний розумів мене.

Ми могли би бути разом аж три місяці. Натомість я мала три місяці безсилля і ганьби, пустого життя. (дещо правда вдалося зробити, але в тому рахунку,який я виставляю собі цього мало). Бюрократичне болото це не те місце, де я можу бути ефективна.

Треба бути собою.

18.08.2014

Коментарі: 32

ЯКриворожанка

Як відбуватиметься люстрація

15.08.14, 18:26

ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ЛЮСТРАЦІЯ ВІДПОВІДНО ДО НОРМ ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ» №4359а?

Законопроект 4359а:

· Розроблений громадськими активістами в рамках роботи Люстраційного комітету та членами партії «ВОЛЯ» спільно з фракціями «Батьківщина», «Свобода», «УДАР», та представниками груп «Економічний розвиток» та «Суверенна європейська Україна». Також підтриманий громадськими рухами: Автомайдан, рух «Чесно», Самооборона Київської, Одеської, Волинської, Івано-Франківської областей;

· Керівники та лідери фракцій «Свобода», «Батьківщина», «УДАР» публічно заявили про підтримку законопроекту. Підтримку законопроекту також задекларували партії «Громадянська позиція», «Радикальна партія», «Демократичний Альянс», «Правий сектор»;

· 14 серпня 252-ма голосами народних депутатів законопроект було прийнято за основу;

· Законопроект, обговорений політиками Чехії та Польщі, які безпосередньо проводили люстрацію в своїх країнах, отримав позитивну оцінку. Враховано як негативний, так і позитивний досвід люстрації в цих країнах;

· Законопроект, обговорений європарламентарями та представниками Ради Європи, отримав позитивну оцінку .

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ?

Етап 1: Створення інституційної основи для очищення влади (3-6 місяців):

· Кабмін вносить до ВР законопроекти, які забезпечують зменшення чисельності держслужбовців та збільшення посадових окладів.

· Реформується Нацагентство з державної служби. Нацагентство стає координуючим органом при здійснені перевірок уповноваженими органами.

· Нацагентство створює центральну та територіальні комісії. До кожної комісії мають обов’язково входити 1 представник громадськості і 1 представник ЗМІ.

Етап 2: Проведення люстрації (орієнтовно 1-2 роки може тривати перевірка усіх держслужбовців та осіб, які повинні пройти перевірку):

· Перевірка здійснюється на відповідність усіх суб’єктів люстрації (держслужбовців, депутатів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддів, військових посадових осіб, міліції, нардепів, членів ЦВК та інших) визначеним критеріям за процедурою аналогічною до перевірки держслужбовців, що здійснюється зараз. Згідно графіку перевірок та у черговості - від посадовців, що займають найвищі посади - до найнижчих.

·         Уповноважені органи (СБУ, прокуратура, міліція, податкова) подають всі дані перевірки по кожному держслужбовцю до Нацагентства, яке їх узагальнює, оприлюднює і передає керівникам відповідних органів державної влади, Секретаріату Кабміну, Адміністрації Президента та ЦВК.

·         Інформація про початок перевірки та висновки відповідних органів державної влади, Секретаріату Кабміну, АП, ЦВК відкрито публікуються на спеціальному сайті.

·         На основі висновків виноситься рішення про можливість держслужбовцю продовжувати займати свою посаду.

·         Якщо висновок негативний - особа звільняється з посади. У випадку, якщо особа займає ВИБОРНУ ПОСАДУ, то наслідком перевірки є оприлюднення висновків. Негативний висновок НЕ є підставою, що забороняє особі балотуватися на виборні посади чи їх обіймати.

Етап 3: Системна робота по формуванню кадрового складу державної служби:

·         Одночасно з проведення люстаційних перевірок, набір держслужбовців на звільнені чи нові посади здійснюється через відкриті кадрові конкурси та у відповідності до люстраційних процедур перевірки.

ЛЮСТРАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ (при наявності хоча б одного з цих критеріїв особа не проходить перевірку та отримує негативний висновок):

Особи, що займали ключові посади під час режиму Януковича та безпосередньо порушували права людини:

·         з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року займали посади: Президента України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника СБУ, Генерального прокурора, голови НБУ, Рахункової палати, Антимонопольного комітету, член ВККС, ВРЮ та інші;

·         з 1 грудня 2013 року по 22 лютого 2014 року займали посаду і не були в цей період звільнені за власним бажанням із керівних посад в АП, Секретаріаті Кабміну, начальницького складу правоохоронних органів;
·         особи, що брали участь у затриманні учасників акцій громадського протесту та масових заходів у період із 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року та інші особи згідно ст. 4 законопроекту;

·         особи, що публічно закликали до сепаратизму та порушення територіальної цілісності і суверенітету України, розпалювали міжнаціональну ворожнечу, якщо це встановлено у судовому порядку;

·         керівники комуністичної партії: особи, які до 19 серпня 1991 року займали посади від рівня районного комітету і вище, були членом ЦК КПРС, були обрані і працювали на керівних посадах у складі ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМУ та інші особи;

·         особи начальницького складу в 5-му управлінні КДБ УРСР, КДБ СРСР, КДБ або особи, які співпрацювали з ними, служили або співпрацювали з спецслужбами інших країн чи закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей) та інші особи;

·         не пройшли перевірку відомостей декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суб’єкта перевірки та близьких йому осіб за останні 3 роки та/або не змогли довести законність джерел походження отриманих доходів.

Повний текст закону тут - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51795

Коментарі: 2

ЯКриворожанка

Закон про люстрацію

15.08.14, 18:09

Друзі!

По-перше, вітаємо вас з тим, що вчора ми таки змусили депутатів зробити перший крок до люстрації! Парламент прийняв за основу законопроект «Про очищення влади» (№4359а), який передбачає перевірку кожного судді, прокурора, міліціонера, працівника СБУ та посадовця включно з керівниками Міноборони та Генштабу. За відповідне рішення проголосували 252 народних депутатів. Детальніше про законопроект можна прочитати у додатку.

По-друге, дякуємо кожному з вас, хто долучився до боротьби за ухвалення цього законопроекту. Без вашої допомоги ми б не змусили депутатів розпочати процес очищення влади.

По-третє, хочемо розповісти, що ми робимо далі:

1. Вдосконалюємо текст законопроекту і слідкуємо, щоб противники люстрації не послабили його

Наразі законопроект «Про очищення влади» прийнятий «за основу», а не «вцілому». Це означає, що його зміст буде доопрацьовуватися, а потім депутати знову голосуватимуть за нього. На етапі доопрацювання парламентарі та експерти (через парламентарів) можуть вносити поправки до закону. І на цьому етапі вороги люстрації будуть намагатися вихолостити закон, а друзі, навпаки, посилити його.

Опрацьовувати усі пропозиції буде спеціальна робоча група, до якої увійдуть представники різних парламентських фракцій та громадські експерти. Координувати її роботу буде депутат, що є одним з співавторів законопроекту - Юрій Дерев'янко. Він вже запросив до групи представника Президента в Парламенті Руслана Князевича.

Щоб забезпечити громадський контроль за доопрацюванням (адже вороги люстрації будуть намагатися послабити законопроект), засідання робочої групи буде проводитися у відкритому режимі із веб-трансляцією. Таким чином ви зможете слідкувати за тим, хто з депутатів які правки пропонує.

Якщо ви маєте свої пропозиції щодо вдосконалення законопроекту – надсилайте їх на емейл Юрія Дерев’янка - Derevyanko.Yuriy@rada.gov.ua.

2. Тиснемо на депутатів, що не голосували «за» ухвалення законопроекту

Нестримні друзі люстрації – автомайданівці – вже пообіцяли з’їздити до домівок депутатів, що не захотіли підтримати очищення влади.

Ви також можете долучитися до цієї справи. Тут ви можете подивитися, хто з депутатів не голосував за ухвалення законопроекту “Про очищення влади”. Тут ви можете знайти емейли, щоб написати їм у вічливій формі, чому ви просите їх розпочати люстрацію і підтримати законопроект в другому читанні.

Крім того, ви можете прийти до офісів партій, чиї депутати не голосували, і закликати їх не включати цих депутатів до своїх виборчих списків і не підтримувати їх як мажоритарщиків.

4. Залучаємо до громадської кампанії за підтримку люстрації більше людей

Ви можете допомогти своїм друзям та сусідам більше дізнатися про наш законопроект і долучитися до громадської кампанії на його підтримку. Друзі-поліграфісти на наступному тижні зроблять листівки, у яких пояснюється суть нашого законопроекту. Якщо у вас є можливість допомогти розповсюдити їх – звертайтеся до нашого волонтера Антона – 050-242-21-49 (він передасть новою поштою необхідну вам кількість листівок).

5. Готуємося знову прийти під стіни Верховної Ради, коли законопроект «Про очищення влади» буде в другому читанні

Після опрацювання законопроект знову буде винесено для голосування Верховною Радою. І, ясна річ, якщо ми не закличемо депутатів ухвалити закон чим швидше, то вони скористаються нагодою не розглядати його. Тому, дуже важливо знову продемонструвати нашу волю до реальних змін!

Ще раз дякуємо вам!

--

З повагою,
люстраційний комітет

Ми на Facebook: fb.com/luscomitet
телефон гарячої лінії: (063) 787-73-29

Повний текст закону тут - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51795

Коментарі: 1

ЯКриворожанка

Майдан: почему с ними так нельзя

13.08.14, 20:00

Алена Стадник, независимый журналист

Киевляне, миленькие, Вам надоели вонь, грязь и неразбериха? Митингующие отобрали у Вас кусочек счастья? Вам Майдан напоминает о чем-то неприятном? Понимаю.

Напомню только, что не далее как этой зимой нам кричали: "Идите работать! Донбасс вас кормит, а вы бастуете". Жители Донбаса тоже очень хотели мира и очень хотели работать, а им Майдан не давал. Обратите внимание, сегодня они сидят по подвалам, если не лежат по траншеям.

Забавная фраза "Разогнали не Майдан, а улицу".

Спешу Вас огорчить – разогнали людей, живых. Возможно, не очень опрятных, но, знаете, с одной головой, сердцем, двумя ногами и двумя руками.

Вы говорите о произволе на Майдане. Так я вам напомню, что в Украине нет права "круговой поруки". Провинился один – судят всех. Если на Майдане совершается преступление, что надо делать? Надо идти в милицию. Искать виновных.

Логика - "эти люди не приносят нам пользы, поэтому мы уберем их" также абсурдна. От ваших бабушек у подъезда пользы еще меньше, но вы не убираете их оттуда.

Главное, Вы всегда должны быть очень аккуратны с телевизором – это самая опасная вещь на свете. В одно время прослеживалась однозначная тенденция по дискредитации Майдана в СМИ. При этом это произошло еще до того, как Майдан начал менять облик.

Что Вы знаете о грязи?

Я знаю, Вы были на Майдане, когда его разгоняли. Ну, может немного струсили 18 февраля, а так были. Но вы там не жили, вы не знаете, что такое грязь. Вы не знаете, что значит жить там хотя бы три дня подряд в минус двадцать. Вы даже не представляете, кто для Вас выстрадал Майдан, скажем, в период Рождества.

Я часто ходила по палаткам – приглашала людей в театр. Периодически мне приходилось бросать эту затею – там были лица, которые нас теперь пугают.

Вы ведь никогда не начнете уважать этих людей, правда? Вы ведь никогда не сможете признать, что они лучше переносят мороз и умирают как-то смелее? Впрочем, вы еще в декабре мне сказали, что от них воняет.

Пару недель назад я с Командором, который 18 февраля на Институтской потерял пальцы, сидела за столиком на Крещатике. Рядом сидели четверо не очень опрятных мужчин. Командор с презрением бросил: "Майдан уже не тот. Убрать, всех убрать. Не было их здесь зимой" и ушел говорить по телефону.

Я осталась смотреть на, признаться, не очень нравившихся мне людей. Знаете, о чем они говорили? "Мирний наступ пам'ятаєш? Політичні сотні відступили. До нас ззаду підійшли. Тебе побили, ти упав, я далі йшов. А цей ще тоді туди побіг, а я сюди, а потім ми там... А що зараз, що змінилося? Всіх на Схід кинути, щоб геть до одного перебили?".

Сегодня Командор уже не спит пару суток. Он пытался защитить от погрома наметы 38 Сотни имени Устыма Голоднюка.

Скоро у него должна быть операция по восстановлению пальцев. Во Францию на лечение он пока не едет, уступает свое место пострадавшим в АТО. Так вот, уважаемая киевская громада, это ему в лицо вы вчера кричали оскорбления.

Впрочем, радуйтесь – Майдан уже свободен.
По состоянию на 2 часа ночи, по Крещатику счастливо мчатся машины, притормаживая возле разукрашенных шлюх и предлагая им прокатиться. Собственно, как пел Шевчук: "Откройте рты, снимите уборы – по улице чешут мальчики-мажоры".

Почему это страшно?

Маленькие, сутулые белые воротнички, менеджеры, вы забавные. Когда вам становится страшно, вы ищете оголтелых нациков – знаете, страшных таких, сильных, которые оружие в руках могут держать.

Когда к вам приходят повестки, вы из сельских хат выдергиваете мужиков и просите: "Миленькие, я не служил. Сходите вы туда". Вы их не любите, вы их даже побаиваетесь. Но ведь вы чувствуете, что в этот момент ваша жизнь находится в их руках.

СМИ пишут, что оголтелые нацики рано или поздно вернутся в Киев. Для вас привычно делать маникюр, а для них привычно убивать.

В тех же статьях вы прочитаете, что в добровольческих батальонах остались одни мародеры и насильники. Скажут, у парней совсем планка упала.

Страшно? Правильно, я и сама боюсь. Но не переживайте, победим мы – тыловики и белые воротнички. Герои выигрывают битвы, но не войны.

Вы ведь не подготовили им программы реабилитации, правда? Ну что же, придется разогнать и их, списать по-тихому.

В конце концов Киев никогда не любил этих грязных людей, с грубыми руками и черными ногтями. Плюс опасны они.

Знаете, сколько всего на Донбассе закопано? И только те, кого мы, возможно, уже завтра назовем невменяемыми, знают где.

http://life.pravda.com.ua/columns/2014/08/13/177569/?fb_action_ids=758919417484542&fb_action_types=og.recommends

Коментарі: 19

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

Твоя Україна

Продовження теми Порошенко=Янукович

Янукович = Порошенко?

Рімма Білоцерківська про суверенів

Зайва хромосома

За час АТО лісівники закопали в пісок 20 мільйонів гривень

Початок реформ чи продовження безчинств прокуратури?

блог Тані Чорновол

Як відбуватиметься люстрація

Закон про люстрацію

Майдан: почему с ними так нельзя