Чи ще десь співають отак соловї.

1.
Чи ще десь співають отак соловї.
Заливаючись з ранку до ночі.
Збираються в вирій десь так журавлі.
Лаштуючи в вирій ключі.
2.
Чи сонце світить ще так як у нас.
І влітку гримлять громовиці.
І косами хлопці отак шурхотять.
Вкосивши худобі травиці.
3.
Діброви , скажіть де ще так шелестять.
І такі ще високі ялини.
Де гнуться тополі, ніби їм не встоять.
І де такі хащі ожини.
4.
Де садки мальовничі, мальви, бузок.
Ростуть біля хатки, криниці.
Чи забудеш той край, де хоч був ти разок.
Там клюють горобину синиці.
5.
А червона калина, де кетягами гнеться.
Цвітуть де навесні каштани.
Де ще так сонях до сонечка пнеться.
Пофавбовані, чисті паркани.
6.
Де море колосся на широкім лані.
І волошки немов би як цятки.
Як сонце заходить, немов у вогні.
Облаштовані, правильні грядки.
7.
Де як у нас шелестить кукурудза.
Верба свої гілки вмокає.
Де ще почуєш ти крик чорногуза.
І де ще собака так лає.
8.
Де гори Карпатські, Дніпро і Десна.
Де вється лоза винограду.
Де ще так рано наступає весна.
І хмара де біла туману.
9.
Де мури фортечні і блиск куполів.
І Мавка в якому є лісі.
Де чути чарівний. дівочий цей сміх.
І двійко косуль на узліссі.
10.
Де писанка, дідух, в макітрі кутя.
Димок над левадою вється.
Босоніж в порохах де так біга дитя.
І щиро дівча так сміється.
11.
Де на кожному кроці історії знак.
Де почуєш ти голос трембіти.
України не купиш, ні за який пятак.
Це в нас розуміють і діти.

17.05.2003            Тернопіль