КаргоКульт Майдану: про Яценюка та його жалюгідну квазі-опозиціЮ

У суботу в Києві відбулася акція "Україна без Януковича", котра яскраво продемонструвала жалюгідне становище опозиції. А саме - "Фронту змін" Арсенія Яценюка.

У лавах квазі-опозиції - очевидна криза. 11 років тому почали "Україну без Кучми" - сьогодні намагаються відтворити ту саму технологію. В 2004 році поставили намети, сцену і повісили стрічку - і, о диво! - відбувся Майдан. Наступні сім років тільки те й робили, що ставили намети, в’язали стрічки та били в барабани - але дива більше не сталося.

Адже змінились умови, які вивели тоді людей на вулиці. Однак опозиція вперто ігнорує цей факт, і залишається у полоні карго-культу Майдану.

Питається, навіщо Яценюкові акція, на яку звезли кілька тисяч проплачених майданарбайтерів? У Києві ні для кого не секрет, що на акцію "Україна без Януковича" людей мобілізувала за гроші організація, яка обслуговує, у тому числі, й регіоналів. Також брали участь менші організації. Тобто, акція відбулася у звичному форматі: нагнали масовку, створили "картинку", пораділи, ввечері пішли гуляти в ресторані за "вдало" проведений захід. Однак, питається - кому усе це потрібно?

Наскільки це ефективно з точки зору втягування у політичну активність людей, які не люблять владу? Анітрохи не ефективно, оскільки опозиція живе в точнісінько тому самому медіа-дискурсі, в якому живе влада. Тільки влада розповідає про запаморочливі успіхи, а квазі-опозиція проводить квазі-акції, котрі подаються, як приклади боротьби зі "злочинним режимом".

Однак, у дійсності результати таких акцій нічого, крім самозаспокоювання, опозиціонерам не приносять. Опозиція сьогодні порожня, як барабан. Власне кажучи, можна стверджувати, що опозиція сьогодні і є барабан - шуму багато, толку мало. Нуль ідей, нуль адекватності, нуль ефективності.

Є ще одна яскрава ілюстрація абсурду, що відбувається. Порівняйте багатотисячне шоу на Михайлівській площі - і акцію двох десятків чорнобильців біля Кабміну, яких стереже дві сотні "Беркута". А між ними - Хрещатик, яким ліниво прогулюється натовп.

Загалом, сьогодні влада і опозиція бавляться у гру "Тупий та ще тупіший". На тупість влади опозиція відповідає ще більшою тупістю. Вони варті одне одного.

Тому усі ці дії підтверджують відоме правило: історія повторюється двічі - спершу як трагедія, потім як фарс. Тим не менш, Яценюк з бютівськими недобитками роблять велику справу. Чим швидше зникне віра в здатність квазі-борців змінити ситуацію на краще, тим швидше будуть затребувані лідери нового покоління, налаштовані на справжню боротьбу, а не її імітацію.