Сторгувалися?

Представники партії "Батьківщина" в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) не підтримали резолюцію про політичних ув'язнених в Азербайджані, яка могла стати першим рішенням ПАРЄ про застосування даного терміну до конкретної країни, повідомляє "Комерсант-Україна".

У середу пізно ввечері у Страсбурзі завершився розгляд питання про ситуацію в Азербайджані, в яке виявилася залучена і українська сторона. Враховуючи складну ситуацію з дотриманням прав людини в цій країні, на розгляд ПАРЄ були винесені відразу два документи - резолюція моніторингового комітету з описом загальних проблем і окрема резолюція про ситуацію з політичними ув'язненими.

У першому з них лише повторювалася критика, яка не раз звучала в рішеннях ПАРЄ, а ключове значення мала друга резолюція, заснована на звіті багаторічного доповідача по азербайджанському питанню Крістофа Штрассера. Цей документ повинен був стати першим рішенням асамблеї, в якому розкривається термін "політичний в'язень", затверджений в жовтні минулого року. А це в свою чергу давало зелене світло для складання списків політв'язнів в інших державах, зокрема в Україні.

Про важливість такого документа заявили і представники української опозиції, які взяли слово в ході дебатів. "Якщо ми не проголосуємо за доповідь Крістофа Штрассера, то ми дамо негативний сигнал", - заявив заступник глави української делегації Сергій Соболєв ("Батьківщина"). Його колега по фракції Володимир Ар'єв запропонував поширити практику і на інші країни, зокрема Україну: "Я хотів би закликати міжнародне демократичне співтовариство застосовувати персональні санкції до лідерів країн пострадянського простору, що порушує права людини".

За підсумками дебатів доповідь про політв'язнів не була підтримана - делегації Росії, Туреччини та Азербайджану, які проводили активну роботу в кулуарах, зібрали більшість голосів для його відхилення. А після публікації результатів поіменного голосування журналісти з подивом виявили, що представники "Батьківщини", незважаючи на задекларовану підтримку, також не голосували за нього.

Протягом вчорашнього дня депутати від "Батьківщини" відстоювали тезу про те, що не бачать проблеми у відхиленні резолюції про політв'язнів, відзначаючи, що загальна резолюція про ситуацію в Азербайджані все ж була затверджена. "ПАРЄ обрала резолюцію моніторингового комітету, яка чітко вказує на наявність політв'язнів в Азербайджані", - написав у Facebook Володимир Ар'єв.

У відповідь на доводи журналістів про те, що загальна резолюція не містить нової критики на адресу Баку, а термін "політичні в'язні" в ній, як і в колишніх документах ПАРЄ, застосовується лише зі словом "передбачувані", Сергій Соболєв навів ще один аргумент - на його думку, доповідь Крістофа Штрассера була недостатньо допрацьована. "З роллю деяких осіб, які проходять у доповіді Штрассера як політв'язні, ще треба розібратися. Є твердження, що це - фундаменталісти. В Баку кажуть, що до неї включені люди, які співпрацюють з іранською розвідкою. Некоректно було б спочатку схвалити список, а потім - з'ясовувати", - сказав Соболєв.

Втім, із заяви його колеги Павла Рябікіна ("Удар") випливає, що представники "Батьківщини" при відмові від підтримки резолюції керувалися також іншими міркуваннями. За словами Рябікіна, перед голосуванням колеги по опозиції пробували переконати і його. "Вони намагалися мені сказати, що азербайджанці нам важливі як стратегічні партнери з постачання енергоносіїв. На що я відповів: хлопці, залиште ці доводи дипломатам і уряду і залишайтеся політиками. Із цього вони зрозуміли, що зі мною домовлятися марно, і відійшли", - розповів депутат.

Специфіка голосування за документами про Азербайджан добре відома в Страсбурзі - вона отримала назву "ікорної дипломатії" (caviar diplomacy), що припускає зацікавленість тих, хто підтримує позицію Баку. Однак джерело видання, інформоване про кулуарні переговори, підтвердивши домовленість між "Батьківщиною" та азербайджанськими депутатами, запевнив, що в даному випадку мова йшла не про матеріальні, а про політичні домовленості, пов'язана з голосуванням азербайджанців з питань, важливим для української опозиції.

Найближчим питанням, що має ключове значення для Києва, стане резолюція щодо ситуації в Україні, дата розгляду якої ще не визначена. У Партії регіонів вважають, що з цим питанням не варто поспішати. "Потрібно дати парламенту попрацювати хоча б півроку, побачити і потім оцінити результати його роботи, і тільки після цього включати доповідь до порядку ПАРЄ", - заявив Іван Попеску.

Сергій Соболєв вважає, що українська резолюція може бути прийнята вже на квітневій сесії, і наполягає, що в цьому документі "може з'явитися термін "політв'язні" стосовно великого переліку осіб". Павло Рябікін тим часом вважає, що події нинішнього тижня погіршили перспективи визнання ПАРЄ наявності політв'язнів в Україні. "Прецедент неприйняття резолюції по Україні, а також дружного голосування, в якому об'єдналися інтереси Росії, Азербайджану, Партії регіонів і "Батьківщини", не обіцяє Україні нічого хорошого", - говорить депутат.