П’ять шансів Юлії Тимошенко

Окрім іншого, в судовому вердикті зазначається, що «утримання під вартою пані Тимошенко як запобіжний захід було свавільним». Мова йде про арешт й утримування Юлії Володимирівни у СІЗО ще до вироку українського суду – до того, як її визнали винною у перевищенні службових повноважень.

Фото: Макс Левин

Трактування рішення ЄСПЛ в української влади та опозиції діаметрально протилежні.

Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов та Сергій Власенко в унісон заявляють, що наслідком виконання рішення суду може бути тільки звільнення Юлії Тимошенко, а справа, в цілому, була політично вмотивована. «Справу слухав упереджений суддя. Юлія Тимошенко була арештована не внаслідок старого Кримінально-процесуального кодексу, а внаслідок суддівського і прокурорського політично вмотивованого свавілля», – заявив захисник екс-прем’єра Сергій Власенко.

Позиція Мінюсту не менш категорична: рішення ЄСПЛ Україна виконала повністю. В офіційній позиції міністерства йдеться про те, що вирок суду було виконано ще до його появи. Адже після того, як вступив у дію новий Кримінальний кодекс, недоліки, що були предметом розгляду, виправлені і «будь-які невиконані Україною зобов'язання за цим рішенням відсутні». А суддівське «свавільне затримання» не значить «політична мотивація». До того ж, нагадує Міністерство юстиції, вирок щодо Юлії Тимошенко у «газовій справі» не був предметом розгляду ЄСПЛ, а констатовані порушення у вигляді взяття екс-прем’єра під варту не передбачають перегляду відповідних рішень національних судів

Сергій Власенко уже подав заяву щодо звільнення Тимошенко у Вищий спеціалізований суд. Цей орган «фільтрує» такого типу справи ще до того, як вони попадають у Верховний Суд. Однак це радше політичний крок: ймовірність того, що суд прислухається до аргументів захисту Тимошенко, мінімальна. Зрештою, подібні рішення у нашій країні уже давно не ухвалюються у судах.

Фото: EPA/UPG

Валентина Теличенко, Евгения Тимошенко и Сергей Власенко во время заседания ЕСПЧ

До речі, не так давно схоже рішення – про «факти порушення процесуальних прав під час затримання» – ЄСПЛ ухвалював і по справі Юрія Луценка. Як і у рішенні по Тимошенко, фігурували статті №5 і №18 Європейської конвенції про захист прав людини. Захист Луценка теж звертався у Верховний суд через Вищий спеціалізований. Проте справа ходу не мала. Ігор Фомін, адвокат Юрія Луценка, розповідає, що у Вищому спеціалізованому суді їм відповіли, «що арешт рішення процесуальне, тобто порушення матеріального закону немає». «А у Верховний суд направляються лише ті питання, які передбачені при порушенні матеріального закону. Наприклад, неналежним чином застосована стаття 365 «Перевищення влади або службових повноважень», – каже захисник Юрія Луценка.

Юристи розрізняють так званий «матеріальний закон», що значить правова норма по суті, наприклад, вищезгадана стаття про перевищення влади, за якою й визнали винною екс-прем’єра і норму процесуальну, наприклад, взяття під арешт. Ці норми відрізняються і співвідносяться, як зміст і форма. Відповідно ж до законодавства, процесуальні норми, наприклад, арешт, Верховний суд не розглядає. Принаймні так було повідомлено у справі Луценка.

Якщо ж Україна проігнорує рішення Євросуду, то наслідки не будуть аж надто фатальними, вважає екс-міністр юстиції Сергій Головатий. Спочатку все обмежиться фінансовими стягненнями. Тим паче в рішенні щодо справи екс-прем’єра не було жодних імперативних вказівок.

«Нагляд за здійсненням рішення суду ЄСПЛ здійснює Комітет Міністрів Ради Європи і він на всіх засіданнях регулярно аналізує чи держава виконує їх, чи ні. Якщо рішення невиконане – держава обов'язково сплачує пеню з держбюджету», – розповідає LB.ua Сергій Головатий.

Згодом до Києва можуть застосовуватися й серйозніші санкції, проте, які саме санкції – ніхто з експертів, опитаних LB.ua чітко сказати не зміг. Наприклад, Росія багато разів без наказано ігнорувала рішення ЄСПЛ. Найвагоміша погроза, яку європейці висловили Кремлю – виключення Росії з Ради Європи. Але справа до того не дійшла.

Справа Тимошенко є перепоною підписанню Україною Угоди про Асоціацію – про це відверто говорять очільники ЄС. А листопад 2013 року – чи не єдино можливий для цього час. Ще в лютому цього року єврокомісар Штефан Фюле заявив у ході свого візиту до Києва: Угоду про Асоціацію підпишуть або під час саміту, або ніколи. Президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозо, котрий нещодавно був у Києві, теж сказав, що саміт «Східного партнерства» – ідеальне місце і час для підписання угоди. У 2014 році у ЄС пройдуть вибори до Європарламенту і тамтешнім політикам буде не до асоціацій. А в 2015 році вибори уже будуть в Україні й дуже сумнівно, що в Брюсселі погодяться перетворити Угоду про Асоціацію на передвиборчу технологію.

Фото: EPA/UPG

Нагадаємо, Євросоюз висунув вимоги до України – так званий «список Фюле» – без виконання яких годі сподіватися успіху на Вільнюському саміті в листопаді. Цей список – 11 неофіційних рекомендацій, за виконанням яких і будуть «атестувати» Україну напередодні підписання угоди. До списку, зокрема, увійшли пункти про виправлення недоліків парламентських виборів 2012, реформа виборчого законодавства, запровадження Кримінально-процесуального кодексу, законопроекти про прокуратуру, міліцію та інші.

Окремі законопроекти, як от про вдосконалення захисту персональних даних, депутати квапливо приймали в останні пленарні дні другої сесії. Міністр закордонних справ Леонід Кожара переконаний, що у вересні вдасться закрити проблемні питання, котрі відмежовують нас від підписання угоди – ухвалити закони про прокуратуру, про боротьбу з корупцією, а також зміни до виборчого законодавства.

Проте є ще одна вимога, котра номінально звучить: «вирішити проблему політично-вмотивованих вироків у консультації з місією Кокса та Квасневського». Тобто, вирішити проблему «Тимошенко у в’язниці».

Переговори щодо можливого звільнення екс-прем’єра – на тих чи інших умовах - тривають чи не з першого дня її ув’язнення. І періодично представники української влади натякають: так, варіанти виїзду Тимошенко за кордон на лікування є, хоч досі жодних практичних кроків для цього зроблено не було. За інформацією джерел LB.ua, у ході останньої зустрічі Олександра Квасьневського і Пета Кокса з Віктором Януковичем, європейці нібито заявили: дедлайн по справі Тимошенко – 20 вересня. Це дата до якої Європарламентська місія, котру вони представляють, має сформувати рекомендації для Єврокомісії щодо підписання угоди з Україною. І якщо до 20 вересня у справі Тимошенко нічого не зміниться, то вони – Квасневський і Кокс – навряд чи даватимуть позитивні рекомендації. Співрозмовники LB.ua стверджують: представники ЄС оцінили зустріч як «позитивну та ефективну». Отже, почули від Віктора Януковича щось нове?

У будь-якому випадку, до саміту у Вільнюсі українська влада повинна остаточно визначитися – відпускати Тимошенко чи ні. Юрій Луценко якось зазначив, що «цар у нас любить карати і милувати під час свят». До Вільнюського саміту залишилося п'ять великих церковних свят: Преображення – 19 серпня, Успіння Богородиці – 28 серпня, Різдво Пресвятої Богородиці - 21 вересня, Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня і Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня.