Вона зображує тіні...

  

Художниця з Англії Джесс Аллен (Jess Allen) зображує тіні, які безпомилково зчитуються як чоловічі або жіночі. Усередині абрисів — сіра маса невиразності. Тінь — це щось завжди окреме, таке, що очікує на інтеграцію, таке, що переслідує, порожнє й відкрите для надання значень.

Аллен помічає загальне місце: у сонячний день наші будинки наповнюються двійниками. Ідея будинку не допускає присутності чужорідного. Інтерєр позбавляє неясності тіней, що лякає, тому картини полонять нас своєю аурою інтимності й спокою.

Але ці обєктивовані тіні як елементи предметного середовища все ж таки підштовхують до зіставлення інтерєру (з лат. interior — «внутрішній») із внутрішнім психічним світом людини. Юнг визначав тінь як персоніфікацію всього того, що людина відмовляється приймати в собі. Зустріч зі своєю тінню — зустріч із самим собою.

Ми звикли не помічати власних тіней ...