Ну що, наш привиде, ти як?
Оберігаєш нас із неба?
Ми так сумуєм за тобою...
Ти на землі нам тут так треба...
Тепер ти янгол-охоронець,
Ти - наш герой, пішов з життя...
Ти - наш залізний український птах,
Що полетів у небуття.
Тобі б іще яскраво жити,
Ходити на рибалку й в ліс.
Тобі б ще діточок ростити,
Та янгол вже тебе поніс.
Поніс у перший ряд до Бога,
Щоб з неба ти на нас дивився,
Щоб потім знову дати у життя дорогу,
Щоб ти у когось знову народився.
Ти так багато тут зробив для України
Наш птах сталевий, гордість наша.
Ти авіацію російську ставив на коліна,
Що там здригалась уся раша.
Ми тут з тобою лік вели,
Тобою збитих рахували,
В душі ми ворога кляли
Й твоїх досягнень знов чекали.
Та сталось горе непоправне -
Політ твій крайній обірвався,
Ти був в нерівному бою,
Та ти, наш соколе, не здався.
Лети, наш янголе, до Бога,
Країну з неба обіймай.
Короткою була твоя земна дорога,
Тож ти рушай тепер у рай.
Тобі ж ми всі пообіцяєм -
Країну будем боронить.
Тебе в молитві обіймаєм,
Твій подвиг будем ми цінить.
У пам'ять про тебе ми переможем,
Пам'ять про тебе буде жива,
Ми подолати всі труднощі зможем.
Ти - наш воїн світла і янгол добра!
Автор: Олена Неруш
Коментарі
Голубка
11.05.22, 17:35
ajnbybz
22.05.22, 09:28
Слава нації!