Квіткові теревені
- 31.07.14, 10:10
- Стих_и_я
… і з того часу вона лише сидить та веде бесіди з квітами.
М.
Світ стоголосо промовляв
До тебе. Слухай неминуче.
Вів лагідно, як те дитя,
Сталево плив північним дуче.
І дзенькав серед слів п’ятак,
І кучерявились стандарти
Високі, курво. Жити так,
Бо ми того (здається) варті.
Звільніть мене від товариств
Невтомно злих і язикатих.
Ось вам відкритий чесний лист:
Ступлю два кроки біля хати,
Почую ледь як гомонять
В садках, що близ та недалече,
Самотні квіти між цикад,
Палких обійм і снів старечих.
У чорнобривців склад строкат
Пожежонебзпечних візій
І серед нескінченних втрат
Верлібр їх вирушить по кризі.
Рудбекія затьмарить зміст
Містичних гімнів Ехнатона,
ЇЇ вірш жовто-променист
І в пелюстках блукає втома.
Жоржин доба упанішад
І натяків прозоро-млосних,
Крізь тиші полотно, крізь сад
Їх ямб дзюрчить золотоносно.
Не варто сіпати мене
У спеку балачок, в жар літа.
Красиве слухати незле...
Я буду говорить до квітів.
7
Коментарі
Vivyenn
131.07.14, 19:22
Чудовий вірш! Але не кажи, що йдеш!
black-victor
21.08.14, 09:44Відповідь на 1 від Vivyenn
Красно дякую! Після такої кількості смайлів йти просто незручно...
ФЮМ
32.08.14, 09:51
black-victor
42.08.14, 15:19Відповідь на 3 від ФЮМ
Горе мені!