хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

...

Обрести смирение не означает превратиться в безвольную пельмень, напротив, это означает силой воли уметь контролировать эмоции и обуздывать желания, понимая разумом, что это развитие.
(с)


5

Коментарі

Гість: микола 78

122.08.13, 23:18

таки да.но иногда есть сотворить глупость или поступить не адекватно

    222.08.13, 23:57

    красиво!

      Гість: InnaFL

      323.08.13, 20:43

        423.08.13, 21:50

        А як же бунтарський дух?

          523.08.13, 21:57Відповідь на 4 від ЛанаСкала

          а что есть бунтарский дух?по вашему?)))

            623.08.13, 22:07Відповідь на 5 від инеподерётесь

            Мабуть бунтарі якраз і не контролюють емоції і не приборкують бажання.

              723.08.13, 22:27Відповідь на 6 від ЛанаСкала

              Мабуть бунтарі якраз і не контролюють емоції і не приборкують бажання. может бунтарский дух попробовать трансформировать в более мирное русло.нет силу духа оставить обязательно,без неё точно пельменьно очистить эмоции ну там гнев или что-то подобное,избавиться от не нужных так сказать.вернее не избавиться,потому как совсем это не возможно,а просто ослабить их.

                823.08.13, 23:03Відповідь на 7 від инеподерётесь

                Як раз от це-то і найважче! Знаю по собі. Перестроїть, перевиховать, переробити себе - найтяжче. А тим паче коли бачиш кричущу несправедливість. Звичайно, треба себе контролювати. Цим умінням людина і відрізняється від тварини.

                  923.08.13, 23:08Відповідь на 8 від ЛанаСкала

                  держать себя в руках это не возможно.это до первого срыва.я начала использовать практики из восточной философии.в частности наблюдение сначала за своими мыслями,а потом за эмоциями.всё меняется в лучшую сторону.

                    1023.08.13, 23:20Відповідь на 9 від инеподерётесь

                    Ви знаєте, якось моя сестра (по моїй науці) шокувала скандальну сусідку тим, що весело поздоровалась до неї, йдучи на роботу вранці. Вона аж дар мови втратила, бо настроїлась лаятись. А тут : "Привіт, Ленуля! Як діла?"І пішла швиденько, не давши їй роздуплитись! Більш вона не приставала ні до сестри, ні до племінниці. Так, що іноді треба просто не гніватись, а отак тишком-смішком розрулити. Чи не так?

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна