Я отражаюсь в зеркалах твоей любви,
Сердце отдав глубинам ласкового взгляда.
Укрой его и от беды убереги,
Дари губам моим небесную усладу.
Светлее солнца зеркала твоей души,
В них чистой нежности ручей не иссякает.
Ты в них остаться сердцу разреши,
Пусть в их просторах вдохновение черпает.
Мой оберег – крылья душевные твои,
Всегда от грусти и ненастья защищают.
Звёздами счастья зеркала твоей любви
Дорогу нашей жизни освещают.
Найвищий дар небес,
Господня таємниця.
Вершина всіх чудес,
Божих дарів скарбниця.
Дивніше усіх див,
Усіх багатств цінніше.
Творець для нас відкрив
Це таїнство найбільше.
Незвідана Любов
Його святого серця –
Основа всіх основ
Від Бога нам дається.
Це щастя розкриття,
Небес благословіння,
Скарб на ім"я Життя –
Дорога до спасіння.
Ты лучик солнца в моей судьбе,
Врата сердечные озаривший.
Ты послан Небом, любимый, мне,
Мир новых красок душе открывший.
Живой источник твоей любви
Жизнь нашу нежностью окормляет.
Сладкий огонь дарят губы твои,
Ангелы света наш дом охраняют.
Пусть за окном непогода и дождь,
Сердце согрето улыбкой родною.
В нём ты любовь и отраду найдёшь,
Легче стучит оно рядом с тобою.
Всех матерей хочу поздравить с Вашим днём!
Прославить имя Ваше сердцем и устами.
За жизни дар доземный вам поклон,
Мир и любовь пусть пребывают рядом с Вами.
Пускай не знают души Ваши слёз,
Пускай глаза счастьем и нежностью искрятся.
Судьба Ваш путь усыпет лепестками роз,
А все печали пусть бесследно удалятся.
Пусть будет меньше горечей и бед,
И радость жизни никогда не иссякает.
Пускай Господь и Богородица с небес
Ваш каждый день и каждый миг благословляет.
Добром и светом да наполнится Ваш дом,
Святые Ангелы пускай парят над Вами!
Греет сердца наши неопалимой купиной
Самое чистое на свете слово МАМА.
Я в глазах твоих читаю Любовь,
Каждый миг себя в тебе раскрываю.
Мой любимый человек дорогой,
Я свой мир и жизнь с тобой разделяю.
Я тепло твоей души сберегу,
Светлым лучиком твой путь озаряя.
С тобой рядом по нему я пойду,
Солнцем нежности в сезон дождей согревая.
Самый ласковый и самый родной,
В твоём имени весна расцветает.
Твоё сердце излучает Любовь,
Что звездой надежд над нами сияет.
У радости привкус ванильный,
Она золотистого цвета.
Дарящяя людям крылья,
Лучами Любви обогрета.
У радости нет условий,
Не просит она награды.
Дар Божий и счастья основа,
К унынью и грусти преграда.
У радости искренность в голосе,
Небес чистота во взгляде.
И жизнь в разноцветные полосы
Раскрасить она будет рада.
Откройтесь душевной сладости,
Не бойтесь ней с миром делиться.
К сердцам, излучающим радость,
Стократно она возвратится.
Посвящается моим друзьям.
Две души, стоящие пред Богом,
Облачённые в сияние Любви…
На двоих теперь у вас одна дорога,
Жизней линии соедините вы свои.
Под небесный гимн Хранителей крылатых
Пусть забьются в унисон ваши сердца.
Сам Господь благословит десницей благодатной
Символ вечности и счастья – два кольца.
В небесах святое Таинство вершится,
Чистые сердца объединяя на земле.
Из двоих единая душа творится,
Укрепляет её верности целительный елей.
Торжество святой Любви под куполами…
В этот миг на вас Дух Божий снизойдёт.
И ликуют Херувимы вместе с вами,
Ангел мира вас в жизнь новую введёт.
Сонце втомлено впало за обрій,
Ніч-красуня в вікно заглядає.
Забирає тривогу й неспокій,
Покривалом із снів огортає.
Вуст коханих солодкий дотик,
З серця ллється молитва за рідних.
Вмить щезають кудись всі турботи,
В душі радість трояндами квітне.
Щебетання пташОк на світанні,
Щире слово малої дитини…
Новий день несе нОві бажання
І складає з них щастя картину.
І не треба блукати світами,
Щоб це щастя знайти й зрозуміти.
Воно тут – зовсім поруч із нами –
В серці нашому, в кожній миті.
Поміж жовтим золотом колосся
Розцвітуть волошки, мов частинки неба.
Сонця промені вплітаючи в волосся,
Українське літо вже спішить до тебе.
Пристрасним вогнем червоних маків,
Сніжно-білою цнотливістю ромашок,
Ніжністю розквітлої фіалки
Зачарує літо серце ваше.
Незабудки, наче зоряні краплинки,
Рідну землю синім кИлимом покриють.
І малюючи у душах радості картинки,
У країну мрій небесних двері вам відчинять.
Не знайти краси такої більше в світі –
Знають істину цю навіть малі діти.
Світлом сонячним й теплом сердець зігріті
Подарунки Бога-Українські квіти.
Він прийшов із минулої осені
Із букетом нездІйснених мрій.
Цвіт весняного щастя розносили
У той час по землі солов’ї.
Він прийшов десь із зАкутків пам’яті,
Щоби зорі знайти у очах,
Щоб зігріти те серце поранене,
Що колись він тримав у руках.
Він прийшов із єдиною іскрою,
Що так довго у грудях ховав,
Від гарячого полум’я чистого,
Яке сам загасив й розтоптав.
Він прийшов, від думок утікаючи,
Від нав’язливих спогадів-снів.
І, сторінки кохання гортаючи,
Шукав втрачений свій оберіг.
Він прийшов… Але час невблаганний
У майбутнє його не впустив.
В руках келих гіркої правди –
Не зберіг, запізнився, не встиг…
