Запитання

Запитання… Нічого не варті тії посмішки…Коло ілюзій…

Безперервно у замкнутім крузі… Все чекаю, чекаю, чекаю…

Серед ночі… І розум втрачаю…Запитання чому і навіщо?

І болюче… Все вище і вище…До безпам»ятства, до божевілля…

Ставлю кому, чи все ж таки крапку? Залишаю пусті сподівання…

Та ще жевріє моє кохання… І надія, мов море широке…

Зберегла через прожиті роки… До одного до тебе я лину…

Твоє серце – жадана перлина… Зможу я… Все стерплю…Вірю… Знаю…