Пахнуть світанки цілунків ваніллю
- 20.11.10, 15:45
- Поезія сучасних авторів.
Ніжність долонь, теплота їх безкрая,
Затишок щирих ласкавих очей …
Як же тебе мені не вистачає
В мареві днів, в напівтіні ночей…
Пахнуть світанки цілунків ваніллю,
Тільки такі недосяжні вони…
От би напитись якогось чар-зілля
Й стати сльозою цілунків отих.
Плачуть дощами самотність і втрати,
Біль оживає краплинами сліз,
Та поцілунків твоїх аромати
Їм не розмити дощам всім на злість.
Навіть як скажуть, що це божевілля,
Навіть якщо не здолати розлук,
Я відчуватиму запах ванілі,
Кави, твоїх поцілунків і рук…
23
Коментарі
lzefireto
120.11.10, 16:51
Навіть як скажуть, що це божевілля,
Навіть якщо не здолати розлук,
Я відчуватиму запах ванілі,
Кави, твоїх поцілунків і рук…
так и будет...
Гість: errorrr
220.11.10, 16:57
здорово
Oliviya
320.11.10, 17:22Відповідь на 1 від lzefireto
а куда же ему деться, конечно будет
спасибочки
Oliviya
420.11.10, 17:22Відповідь на 2 від Гість: errorrr
благодарю
lzefireto
520.11.10, 17:28Відповідь на 3 від Oliviya
анонім
620.11.10, 17:29
Oliviya
720.11.10, 17:36Відповідь на 6 від анонім
Oliviya
820.11.10, 17:36Відповідь на 5 від lzefireto
и я так умею
lzefireto
920.11.10, 17:38Відповідь на 8 від Oliviya
гав!
Oliviya
1020.11.10, 17:38Відповідь на 9 від lzefireto