Казочка про їжачків.12.

Казка третя: кошмари амнестичного Їжачка

     Жив, як водиться, Їжачок. Ага. І якось Їжачок спав. Спав, спав солоденько собі на животику, та якось уві сні  лівою лапкою поворушив. Щось, думає, якось порожньо поруч. Спить міцно, а сам все лапкою-то щось поруч на ліжку намацати норовить.      Щуп-щуп, щуп-щуп. Щось і немає нікого, начебто — крізь сон йому думка стукається. Ще трохи помацав, а там вже і край. Як підскочить Їжачок із сну свого про щастя  їжачкове, та разом в реальність бухнеться. Як відром води облили, сам не свій заполошний: оченятка витріщені, голки  на всі боки наелектризовані стирчать,  лапи по всьому ліжку сучать, шукають. Думки в голові б'ються круче ніж Ума Турман із самураями: ти де?! Де ти?! Де?! Ти куди, а? Куди поділася-то? Пописати, а, встала? Ну?      Світло в туалеті не горіло, навкруги тьма темна, тільки годинник байдуже до проблем Їжачка: тик-так, тик-так, тик-так...      Боже, куди ж вона? Куди подівалась-то? Що трапилось, а???!!! Їжачок в розпачі зрозуміти намагається. Ну,де, рідна, де ти, ніч же на дворі, спали ж? Що за марення-то таке? Люба! Ну як же... Вже і дивитися на нього  неможливо без жалю, вже і лапками не рухає, сидить статуєю, оченятка зупинилися, сльозки завмерли: як же так, а?      І тут, є все ж таки Бог на їжачковому небі: згадав. А кого шукаю-то? І не було ж нікого. Давно не було. Один  живу, один сплю. Це ж треба такий кошмар побачити, ніби пішла кудись. А уходити ж нема кому. Фу-х, пронесло. Ліг Їжачок знов у ліжечко, лапки на грудях склав, щоб даремно навкруги не шарились — не дати не узяти, ангел. Та щось сон пішов вже.  

(Дякуємо за першоджерела сайту http://ejik-land.ru/).