У середині IV ст. н.е. в Олександрійському Мусейоні, який був місцевим науковим центром (у ньому ж була знаменита бібліотека), в сім’ї астронома, механіка і математика Теона народилася дівчинка, яку назвали Гіпатією. Її мати померла під час пологів і виховувати дочку довелося одному батькові. Разом зі своїм старшим братом, вона не лише навчалася, а й з дитинства брала активну участь у роботах свого славетного батька. Наприклад, майструвала інструменти, необхідні для астрономічних спостережень.

Ясної ночі вона й сама любила спостерігати за зоряним небом. Згодом вона склала найточніші астрономічні таблиці на той час, внісши поправки у праці знаменитого Клавдія Птолемея. Саме астрономію Гіпатія вважала «вершиною знань». Будучи дочкою майстра-механіка, вона створила астролябію настільки досконалої конструкції, що нею користуватимуться моряки аж до XVII століття. Їй же приписують винахід теслярського рівня, з бульбашкою повітря у скляній трубці з рідиною.

Іноді звичайний день може зробити нам маленький, але все ж таки сюрприз. У вигляді чогось нового та нестандартного. Наприклад, чорного сиру, серійного номера на шматочку льоду з морозилки або зловісно-червоних вуличних ліхтарів.