Ми — казкарі

Козеня-купець

Круторога коза кликнула ко­мизливе куцохвосте козеня:

— Кладу кілька копійок. Купи купу капусти, копу конюшини, кору клена, корінь кульбаби, кошик картоплі, кілька кілограмів кукурудзяної крупи.

— Кому купити? Коли купити? Куди класти? — каверзувало козеня, крадучись коло колючого куща.

— Козі, козлу, козенятам. Калорійна кукурудзяна каша, конюшиновий, кульбабовий компоти, картопляні крученики, капустяні книдлики — корисні козам, — клопоталася кізонька.

— Куплю! — крикнуло козеня клопітливій козі, крутнувши копитцем круглого камінчика.

...Коли козеня крокувало крутосхилом, кахкали качки, кудкудакали кури, кукурікали когути, кружляли круки, крихітні комахи. Край крутосхилу кремезні косарі косили косами кропиву. Кликнули козеня, кажуть:

— Куди крокуєш — калатаєш копійками, кумедне куцохвосте козеня?

— Куди-куди... Купувати капусту, конюшину, кору  клена, корінь кульбаби, картоплю, кукурудзяну крупу. Кажіть: котра крамниця краща? Коло калини?

— Коло каштана! — крикнули косарі.

Козеня купило купу капусти, копу конюшини, кору клена, корінь кульбаби, кошик картоплі, кілька кілограмів кукурудзяної крупи. Кмітливий купець!

Козиній казочці кінець.