Загублені скарби світу...

Ви можете не вірити, звичайно, але у світі ще залишилися скарби, які досі не знайдені. Їх мало, проте вони існують. Якщо ви давно хотіли систематизувати інформацію про них у голові, то потрапили у правильне місце. Тільки не питайте нас про місце знаходження скарбів, адже якби ми знали, то взагалі не писали б цієї статті.

Знайомтеся скоріше з інформацією, і удачі вам у пошуку!

Вперше острів біля Західного узбережжя провінції Нова Шотландія (Канада) виявив 16-річний підліток, і люди й сьогодні впевнені, що там зберігаються піратські скарби. Під час розкопок було виявлено плиту із загадковим написом: «На сорок футів нижче два мільйони фунтів поховані». Тому можете бути впевнені, що скарби там є.

Ця легендарна золота копальня нібито знаходиться на південному заході США. Пошуки її ведуться з XIX століття, а багато мисливців за скарбами вже загинули у процесі. Вона є однією із найвідоміших «забутих копалень», і знайти її намагалися вже близько 8000 осіб, але спроби не увінчалися успіхом.

Це три зашифровані повідомлення, які, ймовірно, зберігають у собі інформацію про те, де знаходиться скарб із золота, срібла та дорогоцінного каміння, який був заритий на території Вірджинії під проводом Томаса Джефферсона Бейла. Якщо перевести вартість скарбу в сучасну валюту, то за нього можна отримати близько 30 млн. доларів.

Менора – семиріжковий світильник, який є справжнім єврейським символом. Спочатку свічник перебував у Скинії зборів під час Виходу, а потім і в Єрусалимському храмі аж до руйнування Другого Храму. Сьогодні його місцезнаходження достеменно невідоме.

Згідно з легендою, капітан Вільям Томпсон сховав скарби Ліми на острові Кокос. У 1820 відбулося повстання Перу проти Іспанії. Капітан британського судна мав доставити скарби, які належали місту Ліма (сума їхня становила $60 мільйонів). Будучи жадібним, капітан Томпсон убив усіх, хто перебував на судні, приплив на острів і сховав усі скарби, сподіваючись, що повернеться за ними пізніше. Перед смертю він лише трохи розповів про місцезнаходження скарбу, але його досі не знайшли.

Це китайська нефритова печатка, вирізана із знаменитого каменю Хе Ші Бі. Печатка пережила 6 династій, а потім була втрачена. Сьогодні про її місцезнаходження нічого не відомо.

Король Джон (Іоанн) любив коштовності та колекціонував їх, щедро роздаючи придворним. У 1216 році монарх їхав до Ліннського єпископства в Норфолку через болота. Віз короля вирішив згубні місця об’їхати, а ось його обози і віз зі скарбами пішли не дуже сприятливим шляхом і згинули в цих болотах. Вартість скарбів сьогодні оцінюється у 70 мільйонів доларів.

Подейкують, що золото НСДАП — золотовалютні фонди великих функціонерів Третього Рейху. Після закінчення Другої світової війни все це золото викинули в озеро Топліцзе в Австрії. Пошуки досі не мали успіхів, а ймовірна вартість скарбів становить 45 мільярдів доларів.

Флорентієць — один із найвідоміших діамантів європейської історії — світло-жовтий діамант із легким зеленуватим відливом, вагою 137,45 каратів. Існує безліч легенд про його переміщення. За останньою інформацією після Першої світової війни камінь було перевезено до Швейцарії, потім до Південної Америки, а вже там перекуплено.

Індія давно славилася своєю любов’ю до розкоші. У період з 1900 по 1938 рік у невеликому князівстві Патіалу на північному сході Індії правил махараджа Бхупіндер Сінгх. У 1925 році він відвідав Париж, де замовив у ювелірного будинку Cartier намисто, яке б не мало рівних у світі за цінністю та красою. У результаті махараджа отримав намисто з 2930 діамантів, куди входив і сьомий за величиною діамант у світі – Де Бірс, знайдений в Південній Америці. Потім намисто перейшло сину Бхупіндери Сінгха, а потім про його місцезнаходження інформації не надходило. Сьогодні багато дорогоцінного каміння прикраси втрачено.

Джерело