Припиніть карати дітей ...

Я завжди кажу, що я в першу чергу мати трьох дітей, а вже в другу – дитячий психолог, пише доктор Ліз Матеіс.

Я працюю з багатьма дітьми, підлітками, молодими людьми (і їх сім’ями) з СДВГ, тривожністю і порушеннями здатності до навчання. Я також входжу у батьківський комітет в школі своїх дітей, де вчаться діти з цими та іншими порушеннями. Я працювала шкільним психологом в державній школі та давала рекомендації дітям.Коротше кажучи: не карайте дитину за її відхилення. Йдіть на поступки і допоможіть їй компенсувати в собі цей недолік.

Якщо вам здається, що особливості вашої дитини викликають нерозуміння, домовтеся про зустріч з її вчителем і запропонуєте йому варіанти дозволу важких моментів, що виникають в ході навчання.

Наприклад, нехай дитині дозволять відпочивати між уроками. Нехай дадуть їй якесь щоденне завдання, яке підніме її самооцінку. Нехай дозволять вирішувати приклади стоячи.

Яка дитина хоче щодня ходити в школу і мучитися? Ніяка. Жодна людина не захоче проводити кожен день в муках, не отримуючи натомість і доброго слова.