У храмі Богородицю та Йосипа зустрів
праведний Симеон, який, за переданням, був одним із перекладачів Святого
Письма Старого Завіту з єврейської на грецьку мову.
Колись, ще молодих літах, Симеон трудився над
перекладом книги пророка Ісаії та засумнівався в передбаченні про те,
що Христос народиться від земної жінки. Він навіть хотів виправити
текст, але в цю мить Симеону з'явився ангел і сказав, що за його сумнів
він не помре до тих пір, поки своїми очима не побачить Спасителя.
Подивившись на Немовля, праведний Симеон
зрозумів, що це і є довгоочікуване диво. Ведений божественним
провидінням, Святий взяв його на руки і сказав такі слова: «Нині
відпускаєш Ти раба Свого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили
очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів...».
Свідком цієї великої події була і стара
пророчиця Анна, яка завжди перебувала в храмі, майже весь час проводячи в
палких і щирих молитвах до Господа.
За свідченнями історії, з 544 року у Візантії
було прийнято рішення відзначати Стрітення Господнє більш урочисто.
Справа в тому, що на країну один за одним падали нещастя: природні
катаклізми, невідомі хвороби, забирали по кілька тисяч чоловік у день.
У 544 році християнам було знамення, після
якого вони урочисто звершили всенічне бдіння і хресний хід, і незабаром
лиха припинилися, а в подяку Богу Стрітення стало відзначатися з
великими почестями.
У свято Стрітення на церковних богослужіннях
прийнято освячувати свічки. Цей звичай бере свій початок від давньої
традиції влаштовувати в цей день святковий хід містом із запаленими
свічками і ліхтарями.
Детальніше читайте на
УНІАН:
Джерело.. 
Коментарі