Як Ужанський ведмідь став символом всієї Подкарпатської Русі ?
- 25.09.09, 14:41
- Історія
або ж «помилка» празького професора
Після Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 року наш
край – Подкарпатська Русь увійшов до складу новоутвореної
Чехословацької республіки. Згодом її міністерство внутрішніх справ
призначило і спеціальну генеральну комісію для визначення концепції
створення символіки республіки – державного прапора, державних гербів і
державної печаті.
Після Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 року наш
край – Подкарпатська Русь увійшов до складу новоутвореної
Чехословацької республіки. Згодом її міністерство внутрішніх справ
призначило і спеціальну генеральну комісію для визначення концепції
створення символіки республіки – державного прапора, державних гербів і
державної печаті.
Комісія дійшла висновку, що створювати символіку треба на принципі гербів усіх земель, котрі складають державу – Чехії, Моравії, Сілезії, Словаччини і Подкарпатської Русі. Але остання на той час власного герба не мала. Про це у пам’ятці МВС республіки читаємо таке: «… Ніякої своєї емблеми Подкарпатська Русь дотепер не мала, отже, можна вибрати будь – яку комбінацію. Професор Густав Фрідріх пропонує обрати ведмедя, якого знаходимо раніше на знакові міста Ужгород …».
З огляду на те, що на ужгородських емблемах ніколи не було ведмедів, нині говорять і пишуть про помилку професора із Праги… Але ведмідь таки був – на одній із печаток тодішньої жупи Унг. Маємо на увазі печать села Кострино, де цього могутнього звіра бачили здибленого на задніх лапах, готового до стрибка. Таке зображення не могло не подобатися творцям Чехословацького герба, адже воно створювало гармонію поряд із знаком чеським (лев у скоку). У такому зв’язку цікавою видається і легенда Костринської печаті. Вона починається словами «Унг. М.» ( М. – месьє, тобто комітат ), а вже потім читаємо назву «КОСТРІНА»… Ця обставина також могла сприяти помилці, якщо така була. А взагалі нині гадати, чому і хто із тих, що готували згадану вище пам’ятку міністерства внутрішніх справ, назвав ужанського ведмедя ужгородським, але це саме ця «помилка» нині нагадує нам, що цей символ походить із Ужанщини, а не із середньовічного герба комітату Берег …
Професор Празького університету Густав Фрідріх наш край називав «Прикарпатська Русь». І знову це – не помилка, а наймення, з погляду географічного, точніше, ніж Підкарпаття чи Закарпаття.
Але читаймо уривок із його зауваг щодо герба. «… За проект емблеми Прикарпатської Русі визріли міркування: щит розсічений, в його правій половині у блакитному полі три золоті колоди, у лівій половині, відтак, у білому полі червоний ведмідь у скоку, вправо дивиться. Емблема ця є новостворена, позаяк Прикарпатська Русь ніколи не була окремою державною територією і знаку свого не мала. Барви вибрані відповідно місцевих побажань. Власне, у Прикарпатській Русі є дві сторінки, з них одна хоче мати земськими барвами блакитну і золоту (барви українські), друга – білу і червону. У проекті розташування кольорів є таке, що задовольняє обидві сторони. У Празі 9 березня 1920 року. Проф.. Густав Фрідріх».
Президія міністерської ради Чехословаччини пропозиції ці прийняла, вказавши, що ведмідь був обраний тому, що «знаходиться у місцевих гербах» і вважається «вдалим геральдичним символом». А 136-а «схуза» Народних Зборів республіки законом № 252 від 30 березня 1920 року затвердила державну символіку, в т.ч. і герб Подкарпатської Русі.
(Цитати, у нашому перекладі, взято із текстів документів, поміщених у додатках до книги «Таємниця герба Підкарпатської Русі»).
З огляду на те, що на ужгородських емблемах ніколи не було ведмедів, нині говорять і пишуть про помилку професора із Праги… Але ведмідь таки був – на одній із печаток тодішньої жупи Унг. Маємо на увазі печать села Кострино, де цього могутнього звіра бачили здибленого на задніх лапах, готового до стрибка. Таке зображення не могло не подобатися творцям Чехословацького герба, адже воно створювало гармонію поряд із знаком чеським (лев у скоку). У такому зв’язку цікавою видається і легенда Костринської печаті. Вона починається словами «Унг. М.» ( М. – месьє, тобто комітат ), а вже потім читаємо назву «КОСТРІНА»… Ця обставина також могла сприяти помилці, якщо така була. А взагалі нині гадати, чому і хто із тих, що готували згадану вище пам’ятку міністерства внутрішніх справ, назвав ужанського ведмедя ужгородським, але це саме ця «помилка» нині нагадує нам, що цей символ походить із Ужанщини, а не із середньовічного герба комітату Берег …
Професор Празького університету Густав Фрідріх наш край називав «Прикарпатська Русь». І знову це – не помилка, а наймення, з погляду географічного, точніше, ніж Підкарпаття чи Закарпаття.
Але читаймо уривок із його зауваг щодо герба. «… За проект емблеми Прикарпатської Русі визріли міркування: щит розсічений, в його правій половині у блакитному полі три золоті колоди, у лівій половині, відтак, у білому полі червоний ведмідь у скоку, вправо дивиться. Емблема ця є новостворена, позаяк Прикарпатська Русь ніколи не була окремою державною територією і знаку свого не мала. Барви вибрані відповідно місцевих побажань. Власне, у Прикарпатській Русі є дві сторінки, з них одна хоче мати земськими барвами блакитну і золоту (барви українські), друга – білу і червону. У проекті розташування кольорів є таке, що задовольняє обидві сторони. У Празі 9 березня 1920 року. Проф.. Густав Фрідріх».
Президія міністерської ради Чехословаччини пропозиції ці прийняла, вказавши, що ведмідь був обраний тому, що «знаходиться у місцевих гербах» і вважається «вдалим геральдичним символом». А 136-а «схуза» Народних Зборів республіки законом № 252 від 30 березня 1920 року затвердила державну символіку, в т.ч. і герб Подкарпатської Русі.
(Цитати, у нашому перекладі, взято із текстів документів, поміщених у додатках до книги «Таємниця герба Підкарпатської Русі»).
Іван Циганин.
«Карпатська зірка» - 2007.
4
Коментарі