Наведу тут кілька способів вижити й прогодуватися — за розповідями моїх предків та інших родичів.

Якщо в когось уже забрали скотину, а в Вас іще ні — ріжте й наїдайтеся, бо скоро заберуть.

Оскільки раніше хати були переважно з земляною підлогою, можна було викопувати схованку прямо в хаті. Найкраще місце — на порозі. Але потім кожного разу треба гарно затоптувати, щоб не було помітно. Ховати треба всю їжу, бо забирають усе — не лише зерно.

Також можна зберігати харчі в малій концентрації. Якщо кілька літрів зерна буде розсипано на хаті (на горищі), ніхто не збиратиме по зернинці, окрім Вас.

Якщо Ви бідні, Вам можуть перекинути на зберігання трохи зерна чи борошна багатші сусіди: їх обшукують ретельніше, Вас — не так. Відповідно звідти можна взяти якусь долю собі.

У водоймах водяться риби й жаби (в т. ч .пуголовки), їх можна ловити й їсти.

Якщо неподалік улітку було картопляне поле, взимку можна трохи накопати мерзлої картоплі й виварити з неї крохмаль.

Траву майже всю можна їсти. Наприклад, лободу. Але краще не сиру, бо буде розлад шлунку. Її краще відварити або ж потовкти у ступі, додати жменьку муки (якщо ще є) і зробити коржики.

Різні висушені шкурки кролів тощо дуже корисні: від них можна відрізати шматочки й кидати в каструлю, тоді буде гарний навар зі смаком м'яса.

Зелені яблука на час голоду стають дуже смачними. Влітку взагалі легше вижити — є різні фрукти (наприклад, шовковиці), і трави вдосталь.

Іще можна піти до міста й продати щось дорогоцінне в обмін на хліб або іншу їжу. Заготівельні контори "Торгсин" завжди радо приймали золото-срібло.

Якщо зовсім ніяк, краще втікати в інші регіони або за кордон, поки не пізно.

Сьогодні встав зі стільця, обтягнутого дермонтином, і побачив на ньому після себе маленьке мокре місце у формі літери V.

Victoria — Перемога! Вип'єм!

Коли зупинити одразу всі годинники світу,
Тиша і спокій запанує над планетою,
Кулі повиснуть в пустоті, забувши про ціль.
Футбольні м'ячі стануть подібні
До ялинкових іграшок,
І оркестр, набравши повітря,
Так і завмре в точці найбільшої напруги,
А диригент знепритомніє в позі тореадора.
Світ почне прислухатись до дивної тиші.
Люди почують биття серця — свого і чужого.
Люди почують голоси зірок.
Світ прокинеться в мовчанні.
Тиша. Світ прокинеться в мовчанні.

(c) Пауль Целан (Пауль Анчель), переклад — Петросаняк Галина Іванівна, пісня — RoSol.

P. S. Коли треба було розмістити замітку?