Заліщики — місто, адміністративний, економічний, культурний центр Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі Дністра за 125 км. від обласного центру.

Населення — 10 тисяч осіб (2003)[2] (абсолютна більшіть — українці).

До 1939 року це був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято, «Винобрання» («Вінобранє»), на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, Заліщики славилися як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі. Зі Львова курсував прямий поїзд до Заліщиків. Тепер цієї залізни­чної лінії немає.

Розташування
Через Заліщики пролягає стратегічна магістраль Берестя-Одеса; залізницею йдуть поїзди на Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Одесу, Київ, Москву, Софію. Є автобусне й залізничне сполучення з облас­тями України, Молдовою, РФ, Польщею, Бол­гарією та іншими країнами.

Історія
Назва міста походить від місця проживання перших поселенців — «за лісом». За історичними дослідженнями О. Тура перші письмові згадки про Заліщики відносяться до 1340 року. Територія Заліщиків була заселена людьми з давніх-давен. На території міста знайдено старожитності пізнього палеоліту, трипільської, липицької, ранньослов'янської та давньоруської культур. Село Заліщики з'явилось на землях села Дубровляни (Добровляни) як виселок близько 1469 року, котрий був відомий під назвою Залісся, у XVI ст. — Залісще. Назва Заліщики зафіксована після 1578 року. Нинішнє місто засноване близько 1750 року на землях однойменного села, яке з появою міста стало називатися
Старими Заліщиками.
У 1766 році Заліщикам надано Магдебурзьке право (вільне самоврядування), а з 1774 року — статус повітового міста. Тоді на гербі Заліщиків можна було побачити ратушу, а над нею єдинорога — символ мужності та військової звитяги. Єдиноріг уособлював швидкість коня та ударну силу рога бика.