Мені приснився сон, В якому я Прожив нове життя. У ньому ти нова і я новий, У ньому все нове, Лиш сон старий. Хотів прокинутись, не зміг Твій погляд знову кудись втік. Куди ж він, рибонько, куди? Що я робитиму, що далі? Як житиму, згубивши всі медалі? Як знатиму, що вже не сплю? Чи може вже не варто просинатись? Я далі сплю, і далі бачу, Як ти смієшся, часом плачеш, А я старий-старий, трохи ледачий дід І ти, старенька, вже не плачеш, Глядиш онуків та дітей, Не можеш сльози щастя приховати. ...

Читати далі...

"Ты не мой..." Ведь, ты не мой! Я это знаю. Зачем же так люблю тебя? Зачем же думаю, страдаю? Зачем я мучаю себя? Ведь ты не мой... Зачем судьбою Мне суждено тебя узнать? Зачем мы встретились с тобою? Лишь для того, чтобы страдать? Зачем страдать, когда смешно? Зачем казаться равнодушной, Когда в душе совсем не то? Зачем заставил ты напрасно Тебя так сильно полюбить? О, если б знал ты, как ужасно БЫТЬ НЕ ЛЮБИМОЙ, НО ЛЮБИТЬ...