музика і слова Богдана ВесоловськогоІ хоч кругом весна, на серці в мене осіньІ все, що було досі, пішло десь в забуттяТривожиться душа, лише зів'ялі рожіЛишились при дорозі на згадку того дня...А рожі так услід тобі гляділиТремтіли сльзи їм на пелюсткахІ хоч кругом весна, голови похилилиІ сонцю не зраділи, бо в серденьку тугаНе плачте рожі, ви квіти гожіЩе усміхнеться до вас веснаЛиш я страждаю, весни чекаюХоч знаю, що неприйде вже вона.

Син самотньої матері народився в низинній місцині. Зростав в іншому поселенні, де працював столярем, аж до тридцятого року життя.Наступні три роки ходив по землі, навчаючи.Не написав жодної книжки.Ніколи не обіймав громадської посади.Не мав власної родини, чи дому.Не закінчував університету.Не віддалявся далі, як на тридцять кілометрів від місця свого народження.Ніколи не досягав того, що можна назвати успіхом.Не мав жодних рекомендаційних листів, лише себе самого.Йому виповнилось тридцять три...

Читати далі...