І я повстав. Душа спитала-доки?Втопили край у підлості і зліІ я сказав: чужинці,дайте спокійне сійте зрадина моїй земліУже і так посіяноВродилоВже не бере ні плугАні коса. А ми ще єІ то найбільше дивоЩо цей народ іще раз воскреса

музика і слова Сидір ВоробкевичЗаграй ми, цигане старий, такої як гадаюГрошей ті дам, вина ті дам, і всього, що лиш маюБо лютий біль отут горить і груди розпираєІ бідне серце так болить, що гине-умираєЗаграй, старий, отую піснь, що то колись співалаСтаренька ненька, як мене в колисьі колисалаЧаруй мені минувші дні, літа ті молодіїПрегарні золотаві сни, той рай і ті надіїПровадь мене ти звуком тим в садочок, де я гравсяЧаруй і друзів всіх моїх, що ними я пишавсяЧаруй мені дівчину ту, що мною...

Читати далі...