Видра
- 04.09.23, 21:42
Думаєш собі, як він там. Здається, все добре, ну, принаймні так, як хотів, втім він завжди комусь щось розкаже, чогось "навчить". Мені ж згадуються його історії про те, як його плутали із видрою, про найбажаніші календандарики, чиїм власником він раптом став - згадуються всі ці інфантильні історії, але врешті, він вміє смішити мене завжди, і тоді по тілу розливається щось геть приємне, щось живе, адже відчувала тоді, що ми обоє живі. Мені не припустимо писати пусті речі, ганяти пусті...