Що із випивкою час комусь зав'язати,
Ви хотіли б, дорогенькі порадоньку дати?
А я вам скажу, що ви рації не маєте,
Якщо так уже, шановні людоньки вважаєте.
Бо коли ось чоловік дружини немає,
То беззахисним він є, й спиртне спокушає.

Кум Петро у понеділок
В Гриця запитав:
-Як провів ти вихідні?
Чи не сумував?
-В Простоквашино я їздив! -
Гриць відповідає.
-Ну, і що ти там робив? -
Знову той питає.
-Ой, і дивні в тебе, куме,
Завжди запитання,
Просто квасив я два дні,
Із самого рання!!!

Чому ви України боїтесь?

Став Іван своїй дружині,
Якось докоряти:
-Із тобою я соромлюсь
Десь відпочивати.
Он сусіди кожен рік
Їздять же на море,
А твоя товста фігура,
Це суцільне горе.
І у відповідь Галина
Таке промовляє:
-У твоїх словах, коханий,
Логіки немає,
Нісенітницю, Іване,
Годі говорити,
Я ж бо можу над тобою,
Тінь гарну зробити.

—Ти відносини з Петром уже уладнала?-
Рано вранці у доньки мати запитала. -
Бо я чула, що вночі ти йому дзвонила,
Почуття ще залишились, тож не розлюбила?
Посміхнулася Галинка, і почула мати:
-А кому могла в два ночі ще б телефонувати,
Адже ворогом він став, не буду темнити,
Тож його у такий час не жаль розбудити.

Матюкатися говорять,
Дуже не етично.
Не погоджуюся з цим,
Адже не практично.
Якщо я вже припиню,
Матюки вживати,
Як своїми іменами
Речі називати?

Сила волі з кожним роком

Докоряє чоловіку

Ще з дитинства пожежником,

-Поясни мені, дідусю,
Що таке кохання? -
Запитав якось Степана
П'ятирічний Ваня.
І Степан немов філософ,
Почав промовляти:
-Дивне дуже почуття,
Мушу я признати,
Бо коли ти, внучку,
Сильно людину кохаєш,
То про сварку з нею швидко,
Йванку, забуваєш.
І Степан здригнувся
Тут немов від морозу:
-Та забудькуватість також...
Симптоми склерозу!