Брехливий чоловік

Прийшла кума до Галини,
Й завела розмову:
-Я зізнаюся тобі,
Що кохаю Вову.
Із твоїм же чоловіком
Рік уже коханці,
Він щовечора приходить,
А буває й вранці.
А у відповідь Галинка
Сміхом залилася,
Потім все ж та зупинилась,
Й говорить взялася:
-Ой, який же він брехун,
Хоч й сива борода,
Говорив, коханка в нього...
Гарна й молода.