Знаєш, я стукала-стукала Ти такий ватяний-ватяний Твої поламані ребра Не розуміють натяку Мою останню віру Топчуть стерильні бахіли Ти опускаєш руки Я піднімаю архіви… (с)

Поверталися додому, Як надовго, - невідомо. Ще залишилась невзята висота!. Поверталися додому, Розійшлися по одному, А тебе не відпускає пустота... Вона рве твої думки, Бо на відстані руки Тремтять сльози і бетон, Цвітуть квіти мінних зон, Дихає війна... Мамо, це не сон!... (с)

… не использовали будьте бесполезным (с)))

коли повертається світ спиною і знов поміж нами відстань і стіни говори зі мною говори зі мною хай навіть слова ці нічого не змінять і коли вже довкола пахне війною і вже розгораються перші битви говори зі мною говори зі мною бо словом також можна любити я одне лиш знаю і одне засвоїв і прошу тебе тихо незграбно несміло: говори зі мною говори зі мною і нехай твоє слово станеться тілом (С.) Юрій Іздрик

Почистить контакты.

1. Одесская!

… где у французов газон, у украинцев обязательно был бы огород. И даже там, не не газон. Потому что хозяйновиті (не то что некоторые))

… слишком любит правду и сильных людей. (с)

Сію тобі в очі, Сію проти ночі. Буде тобі, враже, Так, як Відьма скаже! Скільки в святу землю Впало зерен жита - Стільки разів буде Тебе, враже вбито! Скільки, враже, півень Вночі кукуріка - Стільки днів у тебе Доживати віка! Богові - Боже! Ворогу - вороже! Буде тобі, враже, Так, як Відьма скаже! Скільки зробиш, враже, Кроків по Вкраїні - Стільки твого ляже Роду в домовині! Стане на півсвіту Чорного пристріту, Буде тобі, враже, Так, як Відьма скаже! Писанку розпишу...

Читати далі...

А буває, ідеш по світу, і проходить повз тебе людина так, неначе проносить квіти і тобі віддає половину. Ще і стебла від рук гарячі. Озирнешся на неї здаля і збагнеш – на промінь багатша стала раптом твоя земля. (Ліна Костенко)